9.7 C
Ivano-Frankivsk
Вівторок, 27 Лютого, 2024

Реклама

spot_img

Які місця на Франківщині бережуть легенди про Довбуша

24 серпня 2023 року на великий екран вийде фільм про легендарного опришка Олексу Довбуша. Краєзнавець Андрій Тимків зібрав інформацію про місця на Прикарпатті, пов’язані з героєм карпатських легенд.

Чи в Долині, чи в Болехові вам розкажуть легенди й бувальщини про цього героя. Тривалий час Олексу Довбуша вважали мiфiчною постаттю, збiрним образом тих «вiльних стрiльцiв», народних месникiв, справедливих розбійників, карпатських робінгудів, якi ходили тутешніми горами 300 рокiв тому, розповідає Андрій Тимків.

Українські Карпати наповнені багатьма скелями, званими на честь Олекси. Після смерті його тіло розчленували на дрібні частини і відправили по різних частинах Карпат для залякування непокірних селян, так оповідають місцеві жителі. Говорять, що душа героя живе в різних кутках гірського краю, а загадкові «гіганти» є частинами його тіла.

Знамениті скелі Довбуша біля Бубнища. Тут вірять, що коли прийде час вирішальної битви за рідну землю, Довбуш, який нібито не вмер, а зачаївся до пори у камені, вийде у світ людей. Тоді його камінь трісне, а Україна отримає такого героя, якого ще світ не бачив. Перед ним самі собою зникатимуть сили зла, і саме він подарує Україні таку омріяну свободу. Крім того, тут дійсно був табір опришків в 1743 році , які дійсно могли залишити скарби.

Пивниця Довбуша між селами Ясень та Гриньків. Коли опришки наповнили пивницю скарбами, стався такий трафунок. Як вони розходилися, то найзадній запирав двері. І як запирав, то прискірнув мізинний палець і каже:

— Най їх чорт вже запре. Аби я їх більше не запирав. Аби вони більше не відпиралися.

А там стояв такий, як двері, великий камінь. То як чорт той каменисько до тих дверей припер, то аж донині. Більше вже ніхто не бував у тій пивниці, ніхто туди не добирався. Та пивниця була у Ясені під Облазом, як гора Гриньки.

— Так мені той дідок розказував. Він ще казав, що з-під самих дверей тої пивниці тече вода. І зараз та вода тече. Я видів на свої очі. Там є криничка з дуже студеною водою. Люди скільки йдуть, то завжди п’ють з тієї криниці, — запевняє Андрій Тимків.

Скарби на околицях Спасу. Існує легенда, що у цих краях бував Олекса Довбуш зі своїми опришками. Навіть у лісі Підкам’яний є камінь Довбуша. Назва цього величезного каменя і розповідь, з боку якої і розташований Підкам’яний.

Павлівський камінь біля Князівського. Олекса Довбуш любив воду зі скельної кринички, що на Павлівськім камені: вона давала йому сил і відваги. Неодноразово зі своїми відважними месниками Довбуш влаштовував тут привал, прямуючи до свого пристановища в Бубнищі. Можливо, сам Олекса Довбуш назвав камінь Павлівським на честь свого бойового побратима Івана Павлівського, що був родом із Князівського. В саме ж село опришки не наважувалися заходити, боячись, аби шляхтичі не влаштували їм засідку. Одного разу шляхтичі все ж підстерегли опришків, коли ті зупинилися на відпочинок під Павлівським каменем. Вони хотіли знищити загін Олекси Довбуша, проте надворі була ніч.

Поляки оточили народних месників і стали чекати ранку. Щоб приспати увагу ворогів і дати побратимам можливість втекти з ворожого оточення, Іван Павлівський цілу ніч грав на скрипці. За цей час опришки на чолі з Олексою Довбушем втекли — Іван залишився сам. Ціною власного життя він врятував своїх побратимів.

Довбушів скарб біля Лецівки. Ходив Довбуш зі своїми опришками по горах. До багатих панів з села повертав, гроші забирав та роздавав бідним. Був він і в селі Лецівка.

Проходив через Перегінськ, повертав у Ясень. Далі через гору Дідова На Липовицю та Ілемню. У Лецівку повертав до опришка Штефана Шумея родом з Ріпного в 1744 році.

Після цього Довбуш вирішив закопати тут трішки золота, бо село бідне та людям підмога буде. А хто ж ті гроші викопає, — запитали люди. Видите, хлопці, відповів Довбуш:, гроші повинен викопати найстаріший дід, бо це місце називається дідове. Дідово хоч і належали до Перегінська, але там жили багатші люди й нехай вони ділять гроші на кожне господарство в Лецівці.

Знайшов Олекса банєк, наповнив його золотом та говорить: нехай село розбудується та люди стануть багатшими, і якщо не буде по моїй волі, то аж через двісті років нехай викопують скарб.

Скарби Довбуша біля Перегінського. В селищі є люди, яких називають «довбушевими». Олекса Довбуш зупинявся з ватагою опришків у Патрія, садиба якого знаходилась на вулиці, яка тепер має назву «Патрєва вулиця». Господар забивав вола або годоване теля, щоб нагодувати «лісових хлопців». Іван Франко у своїй повісті «Патрії і Довбущики» в першій редакції називає Перегінсько «основним місцем уродження капітана опришків Довбуша» та й ще згадує ім’я Івана Патрія, «який був отаманом у Довбушевій «банді», перший по Довбушу і його повірник. В цій повісті Іван Франко пише, що ніби то існує підземний хід від садиби Патріїв в гори і що великі скарби опришків сховані в горах біля Перегінського. Недарма вздовж Лімниці є печери Довбуша — мовчазні свідки минулих героїчних днів.

Подібні новини

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

введіть свій коментар!
введіть своє ім'я

Ми в соцмережах

0ПідписникиLike
0ПідписникиПідписники
0ПідписникиПідписники
0ПідписникиПідписники
3,912ПідписникиПідписники
21,500ПідписникиПідписники
- Партнерська реклама -spot_img

Таблоїд