Уже наступного тижня, а саме 19 березня, за народними спостереженнями, в Україну прилітають лелеки. До прильоту бузьків прикарпатські енергетики готуються заздалегідь — з 2011 року підприємство встановлює платформи для лелечих гнізд у рамках природоохоронної програми зі збереження біорізноманіття “Лелека”. За останні 5 років енергетики встановили 436 таких платформ.
Пише Інформатор, покликаючись на Прикарпаттяобленерго.
Цьогоріч для птахів мають облаштувати 95 платформ. Наразі встановили 37. Рекордсменом серед встановлених конструкцій традиційно залишається філія “Східна”, яка працює на території Снятинської, Тлумацької та Городенківської громад. Ця місцевість багата на водойми та, відповідно, на їжу для лелек. Тому кількість платформ, встановлених філією “Східна”, сягає 192.
Енергетики встановлюють конструкції на тих електроопорах, де лелеки звили свої гнізда. Це допомагає захищати птахів від можливого ураження струмом, а прикарпатців – від аварійних знеструмлень світла. Сьогодні в Україні близько 30% гнізд лелек розташовані на опорах.
“Завдяки захисним платформам, птахи, коли вилітають із гнізд, не зіштовхуються з електролініями та не спричиняють замикання в електромережі чи обриви в лінії”, — йдеться у дописі.
Фахівці АТ “Прикарпаттяобленерго” виявляють просілі чи пошкоджені гнізда під час обстеження мереж. Після цього — знімають гніздо та на його місці встановлюють платформу, що піднімає гніздо над проводами. Це створює безпечні умови для крилатих мешканців.
“Важливо, щоб птахи мали куди повертатися та виводити пташенят”, — додають.
Діляться енергетики й цікавими фактами:
- Деякі види лелек гніздяться високо в горах, на висоті приблизно 1200-1500 метрів над рівнем моря.
- Бузьки сплять винятково на одній лапі і уві сні можуть змінювати її почергово. Цікаво, що під час цього вони не прокидаються.
- Лелеки мають свою мову. Вони майже не видають жодних звуків, але клацають дзьобом, посвистують і шиплять.
- В середньому лелече гніздо важить 250 кг, але це й не дивно. Щоб гніздо було надійне, птахи укріплюють його хмизом, травою та гілками дерев.
Віталіна Костів
