Військовослужбовець Микола отримав серйозну травму вуха, коли снаряд з ворожого танка розірвався неподалік. У чоловіка діагностували розрив барабанної перетинки і перелом однієї зі слухових кісточок. Настільки був потужний вибух.
«Було непросто відновити йому слух, бо якщо зламалася слухова кісточка, передачі по ланцюгу вже не буде. Ми взяли хрящ, реконструювали і поклали його на ті кісточки, що залишились. Після операції я перевіряла його слух камертоном, і він вже гарно чув, незважаючи на те, що у вусі ще купа тампонів. Вважаю, ми його нормально реабілітували хірургічним шляхом», – розповідає отохірург Олександра Гусакова, яка з початком повномасштабної війни працює на два міста. До Франківська з рідного Запоріжжя хірургиня приїздить робити операції, які досі тут не робили.
З моменту поранення військового до операції пройшло понад два місяці. Він пригадує, як все було, інформує “Галка” з посиланням на сторінку Івано-Франківської ОКЛ.
«Ми тримали лінію оборони. Під час ворожого артобстрілу снаряд з танка прилетів буквально на відстань витягнутої руки, розірвався, – згадує 38-річний кулеметник. – Мені повезло, тому що в мене не влучило жодного осколка. Тільки тяжка контузія, струс мозку, черепно-мозкова травма і розірвало барабанну перетинку та, як пояснив лікар, роздробило слухову кісточку, що дуже рідко буває. Коли робили операцію, казали 40 хвилин триватиме, а оперували дві години. Випадок важкий, але лікар каже, що мав би слух вернутися».
Хірургиня пояснює, що у багатьох воїнів розривається барабанна перетинка й це має два негативні фактори: надмірний звук і надмірний тиск. Від надмірного звуку часто гинуть нервові клітини слухового аналізатора з розвитком навіть нейросенсорної глухоти і лікарі безсилі у такому випадку. А під дією підвищеного тиску розривається барабанна перетинка.
«Якщо не робити операцію, то залишиться дірка у барабанній перетинці і можливий розвиток хронічного отиту з гнійним запаленням. А наші військові перебувають в умовах не надто стерильних, коли навіть у здорових можуть виникнути різні ускладнення. Тому максимально треба їх реабілітувати», – каже Олександра.
Вона додає, що коли воїн потрапляє під значний обстріл, то може мати й переломи кісток черепа та щелепної системи, а надалі це може навіть загрожувати смертю. Благо, що в обласній лікарні є відділення щелепно-лицевої хірургії, нейрохірургії. Не всі лікарні мають такий потенціал. А взагалі-то допомога таким пораненим полягає у командній роботі лікарів різної спеціалізації.
Днями в отоларингологічне відділення лікарні поступив ще один військовий, поранений під час обстрілу, якому планують робити схожу операцію.
