За рік повномасштабної війни укриття перетворилися із залюднених місць у порожні. Та рятувальники і влада наголошують – не можна нехтувати повітряними тривогами. Зокрема, у Києві два тижні тому жінка загинула біля укриття, яке виявилось закритим.
Суди з цієї справи тривають, але інцидент спричинив хвилю перевірок сховищ по всій країні. Взялися за укриття і в Івано-Франківську, пише Репортер.
Що зі станом укриттів у Франківську
Перевірки укриттів в Івано-Франківську стартували з суботи, 3 червня, і тривали понад тиждень. Їх здійснювали представники місцевої влади, поліції та ДСНС. Перевіряли, чи укриття доступне, відкрите, чи взагалі придатне для використання.
Ми знаємо, що в житловому фонді є аварійні ситуації, підтоплення, є приміщення, які вже не придатні. По кожному об’єкту буде складений акт, – каже заступник міського голови Руслан Гайда. – Є щонайменше 10 приміщень, де треба зробити санітарні, ремонтні роботи. Десь 30-40% треба відновити. А деякі приміщення взагалі відновленню не підлягають, там затоплені комунікації, вони в жалюгідному стані.
Наприкінці минулого року, передбачаючи можливий блекаут, управляюча компанія «Комфортний дім» облаштувала багато укриттів як пункти обігріву. Там встановили електропроводку, зробили ремонти. Але за зиму стан приміщень міг змінитися.
На жаль, аварійні ситуації трапляються дуже часто: весна прийшла, підійшли ґрунтові води. Специфіка Франківська така, що у нас деякі підвали затоплює кожну весну, – говорить Руслан Гайда. – Також можуть нашкодити й самі мешканці: той собі кран відкрутив, той урізав пів труби, той забрав електропроводку. Поліція працює, по таких випадках відкриті кримінальні справи. Але є і наша вина, бо десь невчасно зроблений ремонт, десь невчасно замінили комунікації.
Як повідомив начальник міського управління з надзвичайних ситуацій Ігор Влізло, станом на понеділок, 12 червня, перевірки усіх укриттів в Івано-Франківську завершилися. Зараз працівники відділу збирають статистику та вже на днях обіцяють оновити карту укриттів. За результатами перевірок, непридатними виявилися 30 сховищ. А такими, що відповідають вимогам, – 210.
Також, за словами Ігоря Влізла, більша частина укриттів не має пандусів. І поки що зробити сховища інклюзивними можливості немає.
Які у Франківську є укриття на випадок повітряної тривоги?
У Кодексі цивільного захисту України визначають такі захисні споруди: сховище, протирадіаційне укриття, швидкоспоруджувана захисна споруда. Найнадійнішим вважається протирадіаційне, збудоване, щоб захистити ще й від впливу іонізуючого випромінювання у разі радіоактивного забруднення. Таких укриттів в Івано-Франківську є три:
- Галицька, 2 (головний корпус медуніверситету) – може вмістити 150 людей;
- Привокзальна площа, 15 (у дворі будівель Укрзалізниці, перед мостом) – 25 людей;
- Ребета, 6 (ДП «Івано-Франківський лісокомбінат») – 200 людей.
Усі вони були збудовані ще за радянських часів. Зараз будувати такі приміщення дуже дорого, пояснюють у виконкомі.
Читайте: Міфи й правда про мобілізацію у Франківську: права та обов’язки
Сховища – на карті це захисні споруди й найпростіші укриття. Захисні споруди будувалися спеціально для захисту населення як бомбосховища, а найпростіші укриття – це ті ж підвали у будинках.
Судячи з карти, в Івано-Франківську є 21 захисна споруда і 291 найпростіше укриття – та це ще не оновлена інформація. Серед останніх одна – споруда подвійного призначення. Це підземний паркінг «Липки» на вулиці Мазепи, 164, корпус 8. Він може вмістити 542 людей.
Хто може скористатися укриттям?
Деякі сховища розташовані у підвалах житлових будинків. Непоодинока ситуація – коли мешканці цього будинку зберігають у підвалах особисті речі й замикають його на ключ. Як повідомляють у Центрі громадянських свобод, укриття мають бути завжди відчинені, або ж поруч має бути кілька відповідальних людей, які матимуть резервний ключ і забезпечуватимуть доступ.
Під час перевірок ми бачили укриття, де мешканці облаштували комори і повісили на двері замки, – каже Руслан Гайда. – У відповідь вони кажуть: я не маю ключа, не знаю. Ці приміщення мають бути доступні цілодобово. Ми будемо їхати, збивати замки і відкривати двері.
Як розповідав на пресконференції в Укрінформі директор департаменту муніципальної безпеки КМДА Роман Ткачук, коли немає повітряної тривоги сховище, особливо облаштоване, має бути закрите.
Дуже багато було вкладено в облаштування таких підвальних і напівпідвальних приміщеннях, – говорить Роман Ткачук. – Якщо залишати їх відчиненими, вони можуть стати місцями, де збираються безхатьки, притулків, де збираються наркомани. Це порушуватиме санітарний стан укриттів, у яких уже буде наведений порядок. Тому в таких об’єктах повинен бути комендант. Їх можна визначати з найбільш активних мешканців будинків, з пенсіонерів, які живуть в цьому будинку й нікуди не ходять, з представників керуючих компаній, які відповідають за утримання будинку.
Саме комендант повинен відчиняти укриття після початку повітряної тривоги.
Доступ до укриття мають мати усі, незалежно від того, чи людина мешкає у цьому будинку, чи просто проходила повз.
Хто відповідальний за укриття в будинках?
За словами Руслана Гайди, за укриття в багатоповерхівках відповідають самі мешканці – хоч і управляє ними відповідна компанія, наприклад «Комфортний дім». Саме франківці мають підтримувати сховища в нормальному стані. Тож усіх просять навести там лад.
У нас немає можливості щотижня прибирати і вивозити купу сміття, тож прошу віднестися з розумінням, – каже заступник міського голови. – Це ваш дім і ви в ньому живете. Під час перевірок були приміщення, де ми поприбирали й вивезли сміття, а за кілька місяців там знову багато назбиралося.
А що з укриттями у школах?
Протягом навчального періоду укриттям у навчальних закладах могли скористатися тільки учні та працівники, а всі решта – тільки в позаурочний час. Тепер навчальний рік завершився, тож сховища у ліцеях міста стали доступними для усіх.
Завершилась школа, тому ми можемо офіційно пускати всіх у сховища. У кожній школі визначений відповідальний, який під час початку повітряної тривоги має відкрити укриття і впустити всіх охочих, – каже директорка франківського департаменту освіти і науки Вікторія Дротянко. – Після закінчення повітряної тривоги він слідкує, щоб усі покинули школу. Той, хто не зміг потрапити в укриття, наприклад, не знайшов вхід, може зателефонувати відповідальному, переважно це сторож. Телефони є на закладах освіти.
Дитсадки Франківська працюватимуть ще місяць, тож поки що такі правила на них не діють. А от заклади позашкільної освіти надаватимуть доступ до укриттів лише вдень.
Поки ми пропрацьовуємо, як це відбуватиметься у нічному режимі. Бо для позашкілля нічне чергування не передбачене, – каже Вікторія Дротянко.
Чи допомагає правило двох стін?
На початку повномасштабного вторгнення українцям навали рекомендації ховатися у коридорі чи ванній кімнаті – між двома стінами. Тепер фахівці говорять, що такий принцип не дуже рятує.
Принцип двох стін можна використовувати, коли небезпека раптова і ви не встигли вийти з будівлі, – каже начальник управління організації заходів цивільного захисту ДСНС у Києві Олег Стоволос. – Не слухайте експертів, які розповідають, що правило двох стін рятує, тож не потрібно нікуди ходити. Найбезпечніше місце під час обстрілів – під землею. Усі випадки, коли наші рятувальники були на місцях прильотів і розбирали житлові будинки, там людям принцип двох стін взагалі не допоміг.
Авторка: Ольга Романська
