19.1 C
Ivano-Frankivsk
Субота, 15 Червня, 2024

Реклама

spot_img

“Жарти психологічно розвантажують і піднімають бойовий дух”, – засновники франківського стендап-клубу Серж і Влад Жилавий (ФОТО)

Коміки Влад Жилавий і Серж – засновники франківського стендап клубу Please StandUp IF. В інтерв’ю “Галці” вони розповіли, як розвивається жанр стендапу у Франківську, чому незважаючи на війну людям потрібно жартувати і психологічно розвантажуватися, а також анонсували великий захід у філармонії до дворіччя клубу.

– Серж, Влад, одразу маю питання, яке задасть тон розмові. Як це, бути стендапером у Франківську?

– Влад: це досить легко. Це допомагає відчувати себе особливим.

– Серж: загалом немає тієї хвилі, що нас всі впізнають шалено, але коли бувають такі випадки, то це дуже круто! А з точки зору подій, то у Франківську відчувається затишок, тепло. Тут найкраща аудиторія, яка має ще й правильну громадянську позицію.

Влад Жилавий (зліва) і Серж (справа)

– Як і чому ви вирішили займатися саме стендапом? Адже, здається, ця культура в Україні почала розвиватися порівняно недавно.

– Серж: мені з дитинства цього хотілося. Ті анекдоти в школі, якісь демотиватори (кумедні картинки, – ред.) творити, до приколів різних тягнуло, було цікаво. 

– Влад: у мене теж були якісь фантомні бажання, але це не було якось цілеспрямовано. Насправді у дитинстві на гумор мене надихнув Володимир Зеленський. Потім я побачив стендап, років 5 тому, там закордонні коміки були, я кілька разів їхні виступи переглядав. Вони настільки хороші були, це неймовірно.

– Серж: справді, у нас трохи пізно ця культура почала розвиватися, раніше більше був популярний командний гумор. А в цьому випадку комік на сцені сам, і він настільки має бути особистістю, що сам півтори години аудиторію смішить. І багато людей приходять, щоб подивитися і послухати лише його. Враження від цього просто космічні. Навіть, якщо у Франківську зібрати в соло 50 людей – це дуже круто.

– Влад: cтендапери насправді більш конкурентноспроможні тим, що вони вільніші, динамічні. Ймовірно, у стендапі гумор навіть інтелектуальніший. Ти можеш виступати перед групою людей, які обізнані в певній темі та розумітимуть важкі для пересічного сприйняття приколи, наприклад, історичні. Стендап зараз дуже котирується на ринку комедії.

– Серж: і щодо вільності це правда. Десь можуть цензурити не лише лайки, а й певні теми чи позицію, у стендапі такого зазвичай немає.

– А як із розвитком стендапу саме у Франківську? Які труднощі бачите?

– Серж: існує певна проблема в тому, що досі є люди, які просто не тямлять, що у Франківську є стендап. Або ті, які мають упереджену думку, мовляв, “ну це місцеві, значить 100% щось таке собі. Може, на київських ще варто сходити, а може і на них навіть не варто”. Це не зовсім ок, бо рівень насправді у нас класний. Ми постійно прагнемо робити щось цікавіше, ніж було. І добре, що багато людей знають про нас, ходять і радять своїм знайомим, бо постійно маємо і нових глядачів.

– Влад: коміки з інших міст дуже багато приїжджають зараз у Франківськ. Через деякий час після початку повномасштабної війни стався великий стрибок вперед. Багато хто збирав навіть великі публіки.

– Серж: хоча я раніше спілкувався з колегами з Києва, і вони навіть не знали, що тут є певна аудиторія, яка розуміє цю культуру. До цього треба було підвести і тут важлива – регулярність. Наш клуб за тиждень проводить 2-3 події, плюс концерт є раз у місяць. А коли хтось приїжджає, то ми допомагаємо, консультуємо. Було би круто, якби задіяти побільше людей, щоб вони відкинули упереджені думки, а просто прийшли подивитися.

– Щоб робити стільки подій, треба мати достатньо матеріалу, щоб виступати. З цим немає проблем?

– Влад: ми робимо таку кількість подій, бо так склалося, що вони в нас виходять крутими. 

– Серж: шостого травня клубу буде два роки. У нас є резиденти, які кілька подій поспіль виступили класно, і вони націлені не просто спробувати себе раз, а рухатися в цьому напрямку далі. І відкриті мікрофони (формат події, де коміки перевіряють свій матеріал) були дуже прикольними і збирали багато людей. Ось ми і вирішили зробити так, щоб їх було більше. Ми до цього дійшли, коли брали зал на 70 людей і докладали місця для гостей аж впритул до сцени, бо так багато було охочих побачити.

– Влад: матеріалу достатньо:  у нас зараз є десять хороших коміків і початківці. А також я із Сержом. А три події в тиждень – це ще й зручно для людей, бо не завжди комусь виходить прийти.

– Серж: коміки постійно пишуть. Немає такого, що вони написали матеріал і місяць з ним виступають. У нас резиденти на кожен відкритий мікрофон щось нове мають. Також ми формати різні додали. Є імпровізація, коли нас четверо на сцені на якусь тему говоримо і жартуємо. Є таке, що коміку дають певну тему, він навіть не знає яку, і йому треба викручуватися й жартувати. Такі формати теж цікаві для людей.

– Якісь інші перешкоди, може, є?

– Влад: насправді серед труднощів ще те, що нам не вистачає майданчиків.

– Серж: було б класно, якби майданчики були різного формату, наприклад, мінітеатри. Ну і стендап – це не просто якісь приколи на п’яну голову у кабаку, це ж таки більше щось театральне. Хотілося б ще кілька залів, де можна би було близько ста людей посадити і щоб нічого не відволікало.

– Влад: ще можу сказати, що коміків мало нових приходить. Багато новачків спробували і не продовжили. Може, їм стало не цікаво. Ну і немає, де вчитися стендапу. Про це обмаль навчальної літератури. І це жахливо.

– Серж: ми завжди кажемо, що всі, хто хочуть, можуть спробувати. Новачки з’являються, але вже не так активно, як на початку. Про навчальну літературу, я б навпаки сказав, так навіть прикольніше, бо переживаєш свій власний досвід і відчуваєш, як зробити краще.

А так то все у Франківську добре, люди класні, ми активні. Коли нам було три місяці, ми організували пікнік-стендап зі збором коштів на “Дім Сірка”. Прийшло багато людей, задонатили, ми були в захваті.

– Загалом стендап – це про заробіток, чи більше справа для душі? 

– Влад: я вважаю, що це так, як і в будь-якій іншій сфері. Якщо ти хороший стендапер, то будеш заробляти досить хороші суми.

– Серж: уточню – хороший та успішний. Бо ти можеш бути дуже класним, але не дуже приємним для людей, і на твій виступ не будуть купувати квитки.

– Влад: ну або ти хороший стендапер, але погано себе подаєш.

– Серж: загалом на стендапі можна заробляти кошти, і навіть великі суми, але ми насправді зараз про це не думаємо, бо у країні війна. І те, що ми взагалі можемо проводити події, це вже огого. У нас є військовий, який регулярно ходить на події, і він поділився, мовляв, “буває морально дуже важко, а коли приходжу до вас на події, то наче змиваю із себе все погане”. Це дуже приємно. Я думаю, після перемоги, буде розвиватися далі стендап і заробляти на ньому можна буде. А зараз треба донатити і закривати збори військовим.

– Якщо не думати про заробіток, то яка ще мотивація займатися цим жанром?

– Влад: це дуже велика самореалізація. Коли ти виступаєш, то, як то кажуть, по-справжньому живеш життя. Коли дуже багато людей сміються з твоїх жартів, це надихає, підбадьорює та заряджає.

– Серж: це особиста впізнаваність та енергія. Круто покращити комусь настрій. А також – це культура, яка базується на позиції. Коли ти виступаєш з позицією, то людям смішно. А коли вона ще й глобальна і ти знаходиш ключики до людей, це просто вау.

Можна ж сказати “мер певного міста якось неправильно потратив кошти”. Але якщо ти це якось завербуєш у прикол. Ну, наприклад, “спитали в мера, як називається гімнастичний елемент, коли ти, стоячи на ногах, прогнувшись у спині, руками торкаєшся підлоги? Він відповів: “міст”. А йому такі у відповідь “а де він?”. І все – люди сміються, ти доніс їм інформацію, є певна позиція, вийшло класно.

Крім того стендап – це і про культурний вплив. Відеонарізки з розповідями одного з наших коміків про творчість Семенка так завірусилися в соцмережах, що сотні людей в коментарях писали, що йдуть гуглити, хто це. Тож це і вплив на культуру, і кайф від процесу. Хочеться розділити його з великою кількістю людей.

– Ви вже частково торкнулися теми війни, поговорімо про це трохи більше. Багато людей кажуть, що жартувати зараз недоречно. Чому, на вашу думку, це навпаки потрібно робити?

– Серж: я розумію тих, хто може сказати, що це недоречно. Але треба розвантажуватися. Бо постійно перебувати під психологічним тиском зле. Цей тиск створює сусідня недокраїна, і нам потрібно з цим теж боротися. При свідомому розумі ти набагато корисніший, ніж коли ти завантажений. За півтори години виступу глядач щось для себе знайде, почує близьке та вийде з уже трохи піднесенішим настроєм. Йому стає легше.

По-перше, ми збираємо донати на ЗСУ, по-друге, людина з хорошим настроєм надихається і мотивується на подальшу роботу, на допомогу ЗСУ. І третє – все ж таки це прогресивний розвиток української культури.

– Влад: безумовно, в Україні кожного дня трагедія, але я вважаю, що варто не гнобити нас і слухати українське. Все одно ж багато людей будуть дивитися якісь шоу, і сумнівно, що велика частина з них дивитимуться щось англомовне. А тому краще нехай ми зробимо цей контент, ніж українці будуть дивитися російське.

– Серж: насправді нам теж важко. Ми виступали в Коломиї, мені треба було виходити в зал і за кілька хвилин до того я прочитав у новинах, що сталася трагедія в Дніпрі. І це дуже затягує емоційно, ми ж теж живемо в цих реаліях і нам теж паскудно. Але ти розумієш, що люди прийшли, щоб трошки звеселитися, бо їм же також погано. І потрібно підняти настрій, бойовий дух. І якось перелаштовуєшся.

– Як ще війна вплинула на стендап?

– Серж: дуже вплинула на психологічний і моральний стан коміків. Тобі важко розслабитися і придумати прикол, коли ти задумуєшся, що ті нелюди роблять. Це дуже тисне. Не хочеться бути нещирими з людьми, тому коли ти без настрою через ці всі події, то краще просто не виступати. Але буває і навпаки, що ти на сцені, наче, перероджуєшся, і стає легше.

– Влад: коли ти придумуєш жарти, то замислюєшся про різне життєве. Але коли в тебе в житті такі проблеми, то намагаєшся це все оминати, щоб не нести це людям.

– Чи можна стверджувати, що стендап – це певною мірою психотерапія для глядача, або й для коміка?

– Влад: для коміків однозначно можна сказати, що так. А для глядачів – це, як і вся культура. Єдине, чим відрізняється стендап від інших видів культури, це те, що в нас більше інтерактиву. Може бути, що ми обговорюємо актуальні теми, які сталися дві години тому, а також безпосередньо можна спілкуватися з коміком.

– Через скільки часу від початку повномасштабної війни ви зрозуміли, що люди готові приходити на події слухати жарти?

– Серж: десь перші 2-3 місяці ми не проводили подій, займалися волонтеркою. У нас досить активна аудиторія, і з її допомогою закривали різні запити. Потім вже відновили події. Багато людей підходили, дякували, казали, що стало легше. Військові часто кажуть – класно, що стендап є, бо важко жити в такій ситуації, яка зараз склалася.

– Влад: люди насправді дуже позитивно сприйняли, що ми відновили наші заходи. Ми довго думали чи варто, чи ні. Але вже в той час у Франківськ почали приїжджати інші коміки, збирати зали і люди сміялися. Тоді ми побачили, що люди знову готові до таких івентів.

– Серж: ну і просто донатити люди почали втомлюватися. А задонатити, щоб прийти на якусь подію, це хороший варіант. Спочатку ми всі гроші на ЗСУ віддавали, зараз трішки менше, бо треба покрити витрати на світло, зйомку та рекламу, щоб більше людей дізналися про подію і прийшли. Треба просувати український продукт. 

– Які жарти зараз найбільше подобаються аудиторії? І навпаки, які теми табу?

– Серж: аудиторія любить якісні та актуальні приколи. Ми ж супермемна країна. Наприклад, спіймали Медведчука, і ти вже не можеш з інтернету вилізти, бо вже бачиш прикол на приколі. Актуальне дуже працює.

– Влад:  а табу – це, звісно, війна та військові. Певний жарт може розсмішити 90% військових, але, наприклад, засмутити 10%. Ми не можемо допустити, щоб хоч хтось з них засмутився.

– Серж: але це – база, така позиція. Є ще чутливі теми, наприклад, фемінізм. Коли хтось без позиції просто так це висміює, то точно не варто такого робити. Це погано, з людської точки зору.

– Як зароджуються жарти: це спонтанні речі чи певний цілеспрямований процес?

– Влад: здебільшого жарт зароджується зі спостереження. У житті ти помічаєш щось дивне, ти це записуєш. Це зародження ідеї. А потім ти просто робиш так, що люди слухають це спостереження, а далі ти їх чимось дивуєш.

– Серж: я здебільшого займаюся конектом з аудиторією, імпровізацією, а Влад дуже гарно пише. Головне, щоб усе спрацювало. Він взагалі може сидіти над кількома хвилинами виступу кілька годин поспіль. А буває і так, що все органічно і швидко самостійно складається.

– Зізнаюсь, я думав, що локальному стендап-коміку набагато важче реалізувати себе, ніж відчувається з ваших відповідей. Попри деякі труднощі, ви дуже навіть позитивно відгукуєтеся.

– Серж: якби у нас не почалося все настільки кайфово, то 100% нам було б неймовірно важко, але перша подія у нас вийшла феєричною. Враження були космічні, повний зал зібрався. Далі теж все було добре. Були люди, які приходили та підтримували. Аудиторія нам дала неймовірно великий поштовх. Також ми сильно завдячуємо всій нашій команді: це і менеджерка, і звукооператорка, і фотографиня, і відеооператори – без них нічого б не було.

Я вважаю, що всі в нас класні: і коміки, і глядачі. І варто ходити на події, адже кожна є унікальною і якщо ти її пропустив, то точно пропустив щось цікаве, чого вже не побачиш. 

Побутує така думка: якщо хочеш стати медійним, то їдь у Київ. Насправді Франківськ – топ, є люди, які б ходили на концерти (в мирний час) і стендапер мав би за що жити. Розвивати ютуб тут – теж ок, все у нас можливо.

– Влад: так, це правда, тільки завдяки франківцям ми зробили від початку нашого клубу величезний стрибок. Крім того ми відкрили ще свої клуби у Коломиї та Калуші, зараз будемо знову ними активніше займатися.

В Україні є багато стендап клубів, і багато закриваються через брак грошей, а ми живемо, бо нам подобається процес. 

– 6 травня в Івано-Франківській обласній філармонії ви організовуєте “Великий стендап” до дворіччя клубу. Розкажіть про цю подію, чим дивуватимете франківців?

– Серж: це буде неймовірно! Нам два роки, і ми хочемо зробити мегамасштабну подію, щоб прийшли багато людей. Це і для нас дуже класно, і ще й скільки можна зібрати грошей для ЗСУ.

– Влад: буде великий концерт, виступатимуть наших десять місцевих коміків, у яких ми впевнені. За аналогією, це буде, наче Детройт, в якому виступлять десять Емінемів. Це буде дуже крута подія у затишному, культурному залі. Все буде красиво, на найвищому рівні! Коміки всі різні і 6 травня покажуть різний, але дуже хороший стиль гумору.

– Серж: якщо хтось ще сумнівається, то просто подумайте, що подія пройде у філармонії. Хіба це не ознака, що варто піти? Квиток коштує всього 200 грн. Мені здається, що навіть, аби просто зайти у філармонію, треба брати 500 грн, бо там неймовірно красиво. В інтернеті, коли ви дивитеся виступ, це може бути класно, може бути ні, але це все одно не те. Енергетика на події – це зовсім інше. 

– Влад: у нас дуже лояльна цінова політика та дуже ідейні коміки. Також у нас дуже гарна команда. Всі зацікавлені в тому, щоб робити класний продукт і розвиватися. Все росло завдяки щирій ініціативі. Основна ціль людей – не заробити грошей, а зробити щось класне.

Початок – 6 травня о 19:00.
Квитки – ЗА ПОСИЛАННЯМ, для військових вхід безкоштовний.

Частину виручених коштів передадуть на потреби прикарпатської “десятки”.

– Які ще маєте плани на майбутнє?

– Серж: взагалі хотіли би зібрати великий театр, але є один суперплан – стендап-концерт на горі. Взяти бус, поїхати на полонину Хом’як, піднятися, знайти гарне місце, де коміки виступлять, а люди собі облаштуються. Зняти цей стендап на відео і після того наварити великі казани їжі, цілу ніч співати і так разом відсвяткувати Перемогу. Це було би феєрично. 

Розмовляв Олександр Костинюк
Фото Юрія Валька

Подібні новини

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

введіть свій коментар!
введіть своє ім'я

Ми в соцмережах

0ПідписникиLike
0ПідписникиПідписники
0ПідписникиПідписники
0ПідписникиПідписники
3,912ПідписникиПідписники
21,800ПідписникиПідписники
- Партнерська реклама -spot_img

Таблоїд