Через проблеми з експортом та зберіганням зернових на підприємстві прикарпатського аграрія Івана Приймака псується від 5 до 7% урожаю. До повномасштабного вторгнення росіян цей показник становив від 1 до 1,5%.
Про труднощі експорту за кордон та врожай 2023 фермер розповів Суспільному.
“Перший врожай: ячмінь, ріпак, пшениця — він уже складений. Більшу частину сої й соняшника зібрали. Погода дозволяє збирати зі стандартною вологістю. Думаю, що за десять днів ми завершимо. І залишається в полі одна кукурудза. Будемо збирати за можливістю зберігання. Якщо не буде такої можливості — стоятиме в полі”, — розповідає Іван Приймак.
Половину свого зернового врожаю прикарпатські аграрії відправляли за кордон, продовжує Іван Приймак. Втім, каже, після 17 липня, коли Росія вийшла із “зернової угоди” та заблокувала морський гуманітарний коридор у Чорному морі, головна проблема — знайти місце для зберігання врожаю. На сьогодні, каже аграрій, це здебільшого майстерні та склади.
“Внутрішня переробка — вона є недостатньою. Якщо в мирний час ми мали псування такого товару від 1 до 1,5%, то сьогодні 5-7% зерна псується”, — говорить Іван Приймак.
За його словами, за останні півтора року прикарпатські агробізнеси зазнали збитків, деякі з них — близькі до банкрутства.
“Коли тонна ячменю по 4 тис. грн, тонна пшениці — 5 тис. грн, тонна соняшника — 10 тис. грн з податком на додану вартість, то немає тут ніякого бізнесу, ніякого виробництва”, — додає Іван Приймак.
Більшу частину цьогорічного врожаю зернових у регіоні становить пшениця, решта — ячмінь, розповідає директорка департаменту агропромислового розвитку Івано-Франківської обласної військової адміністрації Алла Хамчич. З її слів, щоб уникнути наслідків впливу війни на аграрний бізнес, підприємцям доводиться змінювати культури для вирощування.
“Якщо ситуація з експортом зерна — пшениці, ячменю — змінюється, то аграрії безумовно починають планувати й сіяти інші культури. У 2022 році орієнтувалися більше на ріпак і сою. Якщо казати про 2023 рік, то з урахуванням і нестабільних низьких цін, зокрема і на ріпак, уже дехто орієнтується на такі культури, як соя, кукурудза. Це індивідуальна стратегія кожного бізнесу”, — каже Алла Хамчич.
На агропідприємстві Івана Приймака проводять посівну кампанію під врожай 2024 року.
“Сьогодні дуже важлива державна підтримка. Знайти ті важелі, щоб ми мали можливість у жовтні, листопаді пройти цей шлях й завершити осінні-польові роботи”, — говорить Іван Приймак.
