12 лютого в Івано-Франківську пройшов фінальний семінар проєкту, що був спрямований на визначення шкоди довкіллю України від війни. Науковці та представники нацпарків розповіли про результати досліджень.
Про це пише Галка з місця події.
Співробітниця Гамбурзького університету прикладних наук, відділ сталого розвитку і зміни клімату та координаторка проєкту про вплив війни на природоохоронні території в Україні Марія Федорук розповіла, що проєкт триває вже два роки – від літа 2022.
“Ми фіксуємо, які саме бойові дії відбувалися на території України, як ці бойові дії вплинули на ліси, ґрунти та біорізноманіття. Намагаємося зрозуміти, як з цим бути далі.
У нас дві цілі. Перша – збираємо і максимально поширюємо інформацію про вплив війни в європейських країнах. Друге – намагаємося зрозуміти, як саме ми можемо допомогти нашій природі в цій складній ситуації. Не втратити найцінніше – природоохоронні території, які ми мали б зберігатися найкраще”, – ділиться Федорук.
Марія Федорук розповіла, що до проєкту залучили українських експертів з лісотехнічного університету, університету імені Франка, Прикарпатського університету та академії Наук України. А також представники чотирьох природоохоронних зон: Чорнобильський заповідник, Голосіївський національний парк, Деснянсько-Старогутський національний парк і Гетьманський національний парк.
“Нам допомагали польські партнери з міста Лодзь. Вони робили дослідження ґрунтів і води, зразки яких нам вдавалося отримати”.
Всі території, які досліджували – деокуповані, але заміновані й доступ до них обмежений.
“Напевно Анастасія (ред. Сплодитель) вам цього не сказала, але її поїздка (ред. за ґрунтами) була дуже ризикованою. ЇЇ супроводжували військові й показували, де можна ходити, а де не можна ходити. Чорнобильська територія на 90% замінована, Деснянсько-Старогутський нацпарк теж майже на 90% заміновано. Зразки насправді було дуже непросто отримати”.
Співробітниця інституту геохімії, мінералогії та рудоутворення імені Симоненка, НАН України Анастасія Сплодитель під час проєкту займалася дослідженням впливу бойових дій на ґрунти. Вона ділиться, на багатьох територіях досі тривають активні бойові дії, тому повноцінного доступу до них для проведення комплексних досліджень – немає.
“Отримані проби ґрунту із зони бойових дій завдяки українським військовим та відібрані проби свідчать про різні коливання вмісту забруднюючих речовин в різних типах ґрунтів. Багато залежить від тривалості ведення бойових дій та інтенсивності обстрілів. Рівні вмісту забруднюючих речовин коливаються від 1,5 фонового вмісту до перевищення в кілька разів гранично допустимих концентрацій”, – ділиться Сплодитель.
Вона додає, що процеси самовідновлення в ґрунтах є досить інтенсивними. В дослідженнях використовували й показники тривалості ведення бойових дій:
“Відновлення саме ґрунтового покриву в результаті артилерійського обстрілу триває десь два тижні. Після ведення безперервних повноцінних бойових дій – місяць”.
Проте постійне ураження цих територій та відсутність реабілітаційних заходів на них, свідчить про надзвичайно високі рівні саме хімічного забруднення, каже Анастасія.
“Пікові перевищення хімічного забруднення є. Але вони неоднозначні, бо кожна територія є унікальна по особливості накопичення забруднювачів”, – зауважує фахівчиня.
Мета Анастасії Сплодитель в цьому проєкті – зрозуміти рівень впливу війни на ґрунтовий покрив та впровадити заходи реабілітації на територіях природоохоронних об’єктів.
Виконуючий обов’язки директора Гетьманського національного природного парку Олександр Кварта поділився, що парк став базою для отримання зразків ґрунту, які брали після вибухів, аби промоніторити й дізнатися склад речовин, які попали у ґрунт.
За його словами, цей моніторинг є важливим, щоб дізнатися вплив війни на екосистему та зʼясувати, як повернути її у природній стан.
“Територія парку знаходиться в Охтирському районі. Російські війська пройшли до половини території парку, окупували місто Тростянець. Прилегла до нього частина парку була понад місяць підконтрольна військам рф, відповідно там велися активні бойові дії. Тому наслідки для екосистеми дуже значні. Один із мостів через річку Ворскла повністю зруйнували, він своїми рештками перекрив майже дві третини течії річки”, – розповідає Кварта.
На території нацпарку проживають червонокнижні види тварин і рослин. Наразі працівники не мають доступу до всієї території парку, щоб повноцінно визначити завдані збитки, оскільки територія частково замінована. Також Кварта поділився, що відкрита низка кримінальних справ за фактами руйнувань та пошкоджень на території нацпарку.
“Сьогодні одна з основних наших проблем – це розмінування територій. Цим ми зараз займаємося разом з Міністерством захисту довкілля. Вони взяли наш парк, як пілотний. І з Укроборонпромом співпрацюємо, щоб розділити території на ті, які потребують обов’язкового розмінування, і виявити такі території, які можливо і не заміновані”, – зазначив Кварта.
Проєкт завершується в кінці березня. Основне, що хотіли отримати творці проєкту – висвітлити ситуацію, яка є наразі в Україні та визначити найбільші проблеми, виклики та шляхи їх рішення.
“Ми побачили, що найбільше, що ми зараз можна зробити – це моніторинг. Бо про відновлення ще дуже рано говорити. Ми розуміємо, що зараз потрібно сконцентруватися на захисті екосистем під час бойових дій, а не на їх відновленні”, – каже Марія.
