15-річний представник збірної України Павло Боднарчук займається тенісом з п’яти років. Юний спортсмен розповів про свої здобутки, шлях до збірної, чому доводиться тренуватися не у Франківську й про плани на майбутнє.
Про це пише “Галка” з посиланням на Федерацію тенісу Івано-Франківської області.
– Як і коли почався твій шлях в тенісі, і чому ти досі з ним?
– Батьки привели мене на теніс в 5 років, в клуб “Аліас”. Мені дуже сподобалося, професійно почав займатись у тренера Ігоря Пилипчука. На цей час, через брак місця для тренувань взимку в Івано-Франківську, тренуюсь в Києві в Олександра Довгополова.
– Що найкраще і найважче у цьому спорті?
– Подобається тренуватися, професійні навантаження, отримую задоволення від кожного удару. І дивитися подобається теніс, як грають професіонали. Подобається, що можеш грати з чемпіонами й бути чемпіоном.
Найважче це, напевно, повірити в себе. Найважче в тенісі це психологія. Це про свій стан. Наприклад, у важкий момент у матчах не здаватися, не кидати гру, переборювати себе. Навіть коли в тебе не йде гра — треба заспокоїтись, сконцентруватись і зробити все можливе для результату.
– Розкажи про свою найціннішу чи найважчу перемогу?
– Найприємніша, найцінніша, мабуть, це 2022 рік влітку — виступ за збірну України у Чехії. Там був командний Чемпіонат Європи. Ми тоді грали проти команди Чехії якраз, і мені вдалося перемогти сильного суперника в трьох сетах і принести очко команді.
– Як вдалося пробитися у збірну України?
– Я виступав за збірну у віковій категорії до 12 років у 2020 році з іванофранківцем Дмитром Втерковським, і був в команді у 2022 році у віці до 14 років.
Як такої цілі — потрапити у збірники — у планах не було. Але грав турніри: вдома і міжнародні — займав призові місця і так відібрали.
Це дуже цінно і важливо для мене. Коли граєш за збірну, за команду, це зовсім інша атмосфера та мотивація.
– Чи вистачає у Франківську місць для розвитку та тренувань і змагань?
– Літні корти в Івано-Франківську хороші, аби проводити українські й міжнародні турніри. Але із зимовими кортами велика проблема! Тому багато гравців змушені виїжджати за кордон, або в інші міста України.
Напевно найгірше в цьому, що місцева влада нічого не робить, ніяк не покращує умови, не будує корти й не дає їх збудувати охочим.
– Як пройшов твій 2023 рік?
– Зараз мені 15 років, і я почав грати у віковій категорії до 18 років. Це вже така світова ліга. Потрохи почав набирати очки, займати призові місця “у парі”. Буду продовжувати.
– Які плани на 2024?
– Цей рік, думаю, буде ще кращим. Як таких планів не ставлю, але будуть максимально інтенсивні тренування, хочу показати хороші результати. На кожному турнірі стараюся показати всю свою гру, яку я показую на тренуваннях.
– Що б ти сказав, побажав, про що б попередив молодих тенісистів?
– Я б хотів побажати набратися терпіння, трудитися й удачі. Тому що це є один з найважчих видів спорту, і важливо бути психологічно стійким. І без удачі в цьому спорті ніяк не пробитись. Та, звісно, трудитись, тому що просто так перемог не буде.
