У Центральній міській клінічній лікарні для діагностики використовують ШІ, зокрема у рентгенологічному відділенні.
Про досвід співпраці зі штучним інтелектом поділився завідувач відділення Ігор Соколовський, пише “Галка” з посиланням на сторінку медустанови у фейсбуці.
“ШІ можна використовувати для аналізу зображення, отриманих за допомогою різних методів, зокрема рентгенографії, КТ, УЗД, МРТ”, – каже Соколовський.
Серед найпоширеніших прикладів, коли для обстеження застосовують штучний інтелект:
- вимірювання щільності молочної залози;
- ідентифікація анатомічних структур у мозку;
- кількісна оцінка серцевого кровотоку;
- оцінка локальної щільності легеневої тканини.
“ШІ робить обстеження швидше. Його використовуємо постійно, але не всюди. Найчастіше ШІ потрібен для комплексного обстеження. Нейромережі та автоматизовані системи у сфері радіології можуть допомагати лікарям з аналізом і точністю, які людське око не здатне розрізнити. Наприклад, визначити мікрокальцинати в молочній залозі”, – пояснює Соколовський.
Втім наразі нейромережі далекі від того, щоб замінити радіологів повністю. Такі системи ШІ використовуються тільки як інструмент підтримки фахівця.
“Необхідність застосування ШІ визначає саме лікар. Штучний інтелект без інтелекту людського не здатен сам працювати, оскільки він не має інтуїції, а отже, завжди потребує курації з боку людини”, – ділиться Ігор Соколовський.
Швидко і якісно виконати обстеження може підготовлений і навчений штучний інтелект.
“Наразі для навчання нейромережі потрібно прикласти велику кількість зусиль, що не вберігає від допущення помилок нейромережею. Також ШІ являється не ідеальним інструментом і часто можуть виникати поломки. Тому має бути відповідний обслуговуючий персонал”, – вважає лікар.
Наразі, вважає фахівець, ШІ не має тенденції для розвитку інтуїції, особистості або розвитку мережі штучної особистості, а також будь-якого самонавчання або саморозвитку.
Фото використання штучного інтелекту в ЦМКЛ під час обстежень для пошуку:
- пенумбри (таку діагностику застосовують при лікуванні пацієнтів з інсультами, щоб визначити, яку частину тканин мозку можна врятувати);
- пухлин кишківника;
- вузликів в легенях;
- аневризм в судинах головного мозку.
ТЕГИ:
