Не замовчуйте домашнє насильство. Це тільки посилює страждання. І історія нашої наступної героїні – тому підтвердження.
Загалом, по всій країні правоохоронці отримали майже 250 тисяч звернень щодо домашнього насильства. За словами експертів, цифри насправді значно більші, бо не всі жертви звертаються за допомогою.
Як захистися від кривдника? А ще – чому волонтери нарікають на роботу державних прихистків для жертв домашнього насильства? Розкажуть наші кореспонденти.
Люба і досі здригається, коли згадує про чоловіка-тирана. Розповідає: знущатися він почав після народження дитини. Спершу це були просто словесні образи й погрози, а згодом додалися і побої.
Любов, жертва домашнього насильства:
Це одразу була критика, що я погана, там різні були матюки. Мене звинувачував, що я не так зробила, не так сказала. У всьому була винна я.
Піти від кривдника Люба довго не наважувалася. Каже: зупиняло те, що не було роботи і власного житла. Та ще й немовля на руках. Рідних теж не мала.
Любов, жертва домашнього насильства:
Йти не було куди. Я з інтернату, дому свого я не маю. Було страшно йти. Але в один прекрасний момент він просто був пʼяний – я подзвонила в поліцію, викликала поліцію. Нас з дитиною забрали в кризову кімнату.
Виклики про домашнє насильство поліцейські отримають щодня. Від початку року на Прикарпатті зафіксовали вже майже сім тисяч повідомлень та заяв, пишуть Версії з посиланням на Подробиці.
До цієї квартири правоохоронці навідуються часто. Тут живе літня жінка із сином, який зловживає алкоголем.
Ярослав Гошва, дільничний офіцер поліції:
Особа перебуває на обліку як кривдник. У нас є така опція, що ми можемо перевіряти в будь-який час. Тобто зранку вечором чи серед ночі, коли людина перебуває в тонусі, вона під наглядом поліції – вона 20 разів подумає чи їй потрібно це робити дальше..
Домашнє насильство – це не тільки фізичне завдання шкоди, кажуть поліцейські.
Дмитро Мах, начальник сектору протидії домашньому насильству відділу превенції Івано-Франківського районного управління поліції:
Якщо вас принижують, ображають, застосовують будь-яку фізичну силу або якісь дії сексуального характеру, економічного, обмежують вас в користуванні якимось майном, обмежують в користуванні документами, грошовими коштами – це все є домашнє насильство.
У порівнянні з минулим роком – кількість звернень про домашнє насильство на Прикарпатті дещо зросла, кажуть правоохоронці. Люди стали більш обізнані і частіше звертаються до них за допомогою.
Валерія Кушніренко, засновниця благодійного фонду “Час добра та милосердя”:
Завдяки тому, що ЗМІ почали багато говорити про тему домашнього насильства, справді я бачу, що випадки звернень почастішали. Тобто жінки починають розуміти, що не слід цього терпіти.
Водночас чимало жертв домашнього насильства так і не наважуються заявити про кривдника, кажуть волонтери. Зазвичай через те, що їм – просто нікуди йти.
Валерія Кушніренко, засновниця благодійного фонду “Час добра та милосердя”:
Якщо жінка потрапляє з немовлям на руках, вона може не мати ресурсів для забезпечення найнеобхіднішого себе і своєї дитини. На жаль, державні заклади дають термін перебування – це може бути три місяці як у нас є у Верховині.
Для жінок, які опинилися в складних життєвих обставинах, волонтери два роки тому відкрили на Прикарпатті будинки-прихистки. Там можуть жити стільки часу, скільки їм потрібно.
Валерія Кушніренко, засновниця благодійного фонду “Час добра та милосердя”:
Мама у нас отримує повний комплекс допомоги. Це юридичний супровід. Це психологічний, ми забезпечуємо безкоштовним харчуванням, одягом, памперсами, сумішами.
Любов із донькою в прихистку живуть вже два роки. Каже: за цей час змогла повернути впевненість у собі, яку колись знищив чоловік.
Любов, жертва домашнього насильства:
Зараз Софія піде в садочок, я на роботу. Ми будемо звідси зʼїжджати. Я зрозуміла, що ніхто не має права мене ображати. Не терпіти ніколи, завжди є вихід. З будь-якої ситуації. Тиран ніколи не зміниться.
Прихистків із такими умовами на Прикарпатті нині лише три. Волонтери зазначають: цього замало.
