Герої житимуть доки живе пам’ять про них, а пам’ятати і шанувати тих, хто віддав своє життя за Батьківщину – це наш обов’язок.
Пише Голос-Інфо з посиланням на Бурштинську міську раду
Сьогодні, в день народження загиблого Героя, на фасаді Бурштинського ліцею #2 відкрили меморіальну дошку нашому захиснику Івану Даніву, який там навчався з 1988 до 1997 року.
Народився Іван Данів 20 вересня 1981 року в с. Дем’янів. Сьогодні йому б виповнилося 42 роки…
У 2000 році Іван Данів після закінчення ВПУ №13, де навчався за професією «Рихтувальник кузовів автомобілів», проходив строкову службу. Отримав звання старшого сержанта.
У 2021 році влаштувався пожежником у ДПРУ -18 по охороні Бурштинської ТЕС, де працював командиром відділення та отримав звання – старший прапорщик. 17 років віддав своїй роботі пожежного, якою дуже дорожив.
Також працював у місті Івано-Франківську у ДП ВО «Карпати» на посаді бригадира. Не існувало для нього такої роботи, з якою б він не впорався. Він був кваліфікованим майстром, виконував покрівельні роботи, встановлення камінів в будинках по всій Івано-Франківській області.
У 2002 році одружився зі своєю нареченою Марією. У шлюбі народилося троє дітей: сини Тарас, Володимир та донечка Вікторія, з якою у нього був особливий зв’язок.
24 лютого отримав повістку і не без вагань пішов захищати Україну. «Хто як не я, краще я, ніж мої діти», – такими були його слова. Іван обороняв Київ, Бучу, Малин… У листопаді 2022 року переїхав на Бахмутський напрямок, Донецької області, там отримав поранення. Більше 40 уламків просікли його тіло, деякі з них так і не вдалося вийняти. Пройшовши лікування, повернувся на фронт. «До своїх хлопців!», – завжди любив повторювати.
На фронті старший сержант Іван Данів був старшим провідником гранатометного відділення взводу вогневої підтримки гірсько-штурмової роти військової частини А 3029 та А4267.
Для своєї сім’ї Іван завжди був надзвичайно мужнім, він був дбайливим батьком, чуйним чоловіком, вірним сином люблячим братом. Вони безмежно пишалися ним. Сповненим надій на майбутнє – таким він назавжди залишився в пам’яті рідних та друзів.
Почесну місію відкрити меморіальну дошку надали синам Героя – Тарасу та Володимиру.
Вічна пам’ять та слава Герою!
