У кожному підрозділі є гнида: франківський командир Назарій Кішак про підхід до мобілізації
Командир кулеметників 72-ої окремої механізованої бригади імені Чорних Запорожці, франківець Назарій Кішак став гостем Євгена Будерацького у відеопрєкті “УП. Фронтлайн”
Зараз Назарій з побратимами захищає вугледарський напрямок. Таких жорстоких боїв, як зі 155 ворожою бригадою, командир кулеметників ще не бачив, хоча на війні з 2014 року.
«Зраз вся Україна розуміє, що 72 бригада – це є сталь, це є опір, це люди незламні духом і готові кожного дня йти у бій, як останній раз», – розповідає про «своїх» Назарій Кішак.
Хоча є моменти, які б командир кулеметників хотів змінити.
«Нам треба змінити відбір кандидатів на військову службу, бо зараз гребуть всіх підряд. Не потрібно призивати людей демотивованих, або тих, хто не хоче воювати. Треба для них знаходити якусь інакшу специфіку. Знаєте, як кажуть: війну виграють тиловики. І це на справді так, бо ті, хто кров’ю обмиває нашу землю сьогодні, потім не будуть ні слова казати», – додає Назарій.
Євген Будерацький поцікавився в командира кулеметників 72 ОМБр імені Чорних Запорожців як змінити підхід до мобілізації?
«Ми його не змінимо в Україні, як би цього не хотів наш головнокомандувач, якого ми дуже поважаємо, як би цього не хотів президент. Ми його не змінимо до тих пір, поки не змінимо власну підсвідомість. Нам потрібно відбирати кращих, мотивованих і тих, хто веде за собою в бій, відправляти у армію США, щоб вони бачили, що таке зміни, яким має бути підхід до людей. І взагалі, військо, яке має йти воювати… я б просто все робив інакше: не потрібно їх відвозити по різних містах України в якісь навчальні центри – в нас є прекрасні гори, в нас є Карпати, де ми можемо створювати нормальні центри для підготовки військових. В нас є місце, в нас для цього є всі засоби, просто ми ще не переламали цю «юбку» совдепії», – каже Кішак.
Але в підрозділах є ті, якими захоплюються, і ті, хто каламутить воду.
«Я захоплююсь зараз командирами. В нас є герої, які не кричать, що вони зробили зранку, яких навіть в соцмережах нема, але вони керують бригадами, полками, батальйонами. І ці люди за рік не бачили рідних, дружину з дітьми, які чекають їх вдома. Оце справжні герої, які не вбиті морально. Але як колись в Ісуса один продався за 30 срібняків, так у кожному підрозділі є якась гнида, яка каламутить воду. Ці люди є всюди, і ми від них ніде не дінемось. Просто потрібно вчити своїх бійців уникати таких людей, які приносять негатив. Бо при спілкуванні з негативом, ти сам стаєш морально виснаженим, ти просто вже не хочеш виконувати ніяку роботу, а весь час думаєш про це, бо тебе хочуть десь підставити, підгнобити і так далі», відмічає франківець.
В майбутньому Назарій хоче видати книгу про справжню війну.
«Після війни, якщо я виживу, а я все ж планую вижити, я напишу книгу правди. От відкрию людям історію справжньої війни. Бо інколи буває таке, що ти воюєш з ворогом і ще інколи треба відвойовувати з внутрішнім ворогом, який не хоче навіть встати з крісла і зробити хоч щось, щоб твій підрозділ воював вмотивованіше і краще», – додає командир кулеметників.