Йому назавжди 18… Наймолодшому полеглому Герою Івано-Франківська Тарасу Стахіву відкрили пам’ятний знак на стіні школи, яку тільки-но закінчив захисник.
У ліцеї №1 зібралися рідні та близькі військового з позивним «Стах», друзі, вчителі та побратими. Ще такий юний, але вже відомий своєю незламною позицією націоналіста, Тарас залишив по собі тільки найсвітліші спогади тих, хто його знав особисто.
«Він був націоналістом, вірив у нашу перемогу, хотів присвятити своє життя Україні, залишитися тут. Був дуже ідейною людиною», – каже побратим Тараса Стахіва Юрій Федотов.
Ще стільки всього мав встигнути та осягнути. Закінчивши навчання у ліцеї, Тарас Стахів вступив до Чернівецького національного університету на факультет іноземних мов, оскільки добре володів англійською. Навчання на першому курсі вишу перервало повномасштабне вторгнення в Україну окупанта. І «Стах», не довго думаючи, став на захист держави. Це приклад мужності, сміливості та патріотизму, каже мати Тараса Надія Стахів.
«Я дуже тішуся з того, що місто наше вшановує пам’ять наших Героїв у будь-який спосіб. Перше – це, звичайно, що Алея слави. Це є Алея слави на стометрівці, це встановлення пам’ятних дошок. Це дуже важливо, щоби наше майбутнє покоління, хоча Тарас до нього також належав, бо йому було лише 18 років, мало можливість вчитися на прикладі таких Героїв, як мій син. Тарас мій був вільним, незалежним, він завжди мав власну думку, яку чітко обгрунтовував», – пригадує мати загиблого Героя Тараса Стахіва Надія Стахів.
Пам’ять – це те, що житиме вічно, тому місто продовжує розвивати та доповнювати програму «Івано-Франківськ – місто Героїв». Щоби про таких як Тарас, юних, жертовних та мужніх знали ще багато поколінь українців.
«Важко говорити, бо загинув дуже молодий воїн. Ми можемо зробити для Тараса лише кілька речей: насамперед молитися за душу нашого Героя, творити пам‘ять в таких анотаційних дошках, фільмах, книгах, допомагати військовим і жити гідним життям. Тому я закликаю це робити кожного дня. Дякую родині, дякую школі. Дуже хочу, щоб на цій школі та на всіх школах нашого міста не доводилось більше відкривати анотаційні дошки. Нехай всі повертаються живі і неушкоджені з Перемогою!», – розповідає міський голова Руслан Марцінків.
Тарас був представником нового покоління українців: вільним, незалежним та надзвичайно стійким, пригадує тато Героя Володимир Стахів.
«Тарас завжди був вільним, є вільним, щирим, бешкетним, найкращим сином, який може бути у батьків. Історія не має зворотнього часу. Ми можем лиш здогадуватись задаючи питання «Якби?» – Якби готувалися не до шашликів, а до оброни? Якби не знищували ракетні програми, а створювали? Якби не малороси прийшли до влади, а українські патріоти? Але маємо те, що маємо. Сотні тисяч загиблих цивільних, десятки тисяч загиблих воїнів, тисячі викрадених дітей, руйнацію, знищені покоління, які більше ніколи не почують від своїх ненароджених дітей слова «тато» чи «мама» – говорить батько полеглого Героя Володимир Стахів.
15 січня 2023 року 18-річний Тарас Стахів повернувся з Бахмута в рідний Івано-Франківськ на щиті Героя.
За особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету, франківського патріота нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня посмертно.
