Сезон кавунів у розпалі. Та вже другий рік поспіль – без херсонських. Від початку великої війни їх майже не побачиш на торгових ятках. Спершу – окупація і обстріли знищили поля, а потім, після підриву росіянами Каховської ГЕС, на угіддя прийшла велика вода.
Тож фермери з різних областей України взялися за вирощування баштанних, пишуть Версії з посиланням на Подробиці.
Як прижилися кавуни і дині на Прикарпатті?
Прикарпатська фермерка Орися проводить екскурсію своїми полями. Має три тисячі гектарів. Тут у неї є – помідори, огірки, кабачки, кукурудза, перець, баклажани та весь борщовий набір. Торік з’явилисяще й екзоти для області – кавуни і дині.
Орися Книшук, фермерка:
Щоб не було дефіциту на ринку. Тому попробували. Минулий рік був просто дуже сприятливий для бахчевих.
Тож цього сезону посадили більше. Та ось із погодою – вже не так пощастило. На початку літа холодно і дощило, а в липні ще й градом побило.
Тут десь пошкоджена трішки градом, але відновлюється, рослини мають здатність відновлюватися і зараз вже бачимо що дині дозрівають.
Ще кілька днів тому, і ці кавуни були розміром в аґрус, розповідає Орися. Та минуло кілька теплих ночей – і смугасті ягоди одразу набрали у вазі.
Кавуни, якщо їм дати добре живлення, то вони можуть один кілограм набирати в добу. Особливо вночі, якщо сприятливий клімат, теплі ночі.
Урожай планують зібрати вже в кінці серпня. За смаком – запевняє Орися – їхні кавуни – нічим не поступаються херсонським.
Орися Книшук, фермерка:
Напевно, що якісь гурмани і відрізнять прикарпатський кавун від херсонського. Але по сухих речовинах, по цукрах, по енергетичних якостях наші кавуни не відрізняються від кримських, херсонських.
Та не лише кавунами забезпечувала Херсонщина українські ринки. Звідти везли більше третини всієї цибулі. Через тимчасову окупацію і затоплення – область нині майже випала із овочевого балансу. Аби українці не відчували дефіциту – прикарпатські фермери розширили площі і під ріпчасті.
Василь, агроном:
Минулого року ми попробували більші обʼєми, у нас було 140 гектарів. Але як минулого року в нашій області випало лише 300 мілітрів опадів, воно все згоріло. Питання стоїть не гектарів, а питання стоїть скільки врожаю з гектара зібрати.
Тож цьогоріч встановили систему зрошення, а площу – скоротили – до сотні гектарів. А ще – вперше посадили озиму цибулю. Вражай порадував.
Це у нас склад із зберіганням озимої цибулі. Де ми її досушуємо, вентилюємо і підготовлюємо до відгрузки на пакувальну лінію. Зараз покажу яка вона у нас цього року вродилася – от така у неї якість.
Загалом врожай цибулі прогнозують кращий, ніж торік.
Василь, агроном:
Дифіциту не буде. Дуже багато почали сіяти, дрібних , середніх, великих фермерів перейшли на овочевий ринок. Їх насіяли надзвичайно велику кількість.
Орися Книшук, фермерка:
Зараз знаю, що дуже багато аграріїв, які ніколи це не вирощували, які ніколи не займалися овочевими культурами – вони посіяли, у них є певний результат.
Натомість, кажуть фермери, може виникнути інша проблема – перевиробництва.
Орися Книшук, фермерка:
Тому що у нас дуже мало споживання. Наскільки зменшилася закупівля тих овочів, то не дай бог, аби ця тенденція і залишилася і надалі.
Відтак, захмарних цін на цибулю – як торік – півсотні гривень за кілограм – точно не буде.
Василь, агроном:
Можливо, місцями собівартість буде вище, ніж ціна та яка продається на опт. Ціни пішли донизу і то вже суттєво.
