Важливо не тільки відбудувати, або відновити інфраструктуру. Її потрібно переосмислити. Цього вимагає нова реальність країни. В ній мають з’явитися нові вимоги до містобудування, інфрастурктури та публічного простору. Все це – частина Політики Героїв України.
Пандуси, тротуари, сходи, бордюри. Для ветеранів – це часто перепона. Кореспондентка Жанна Дутчак проінспектувала одну з громад Прикарпаття, пишуть Версії з посиланням на Подробиці.
Тож, наскільки вона “безбар’єрна”?
З Миколою зустрічаємося в його рідних Богородчанах – адміністративному центрі однієї із громад Прикарпаття. Чоловік вже тридцять років прикутий до візка. Травмувався під час служби в армії. Разом вирушаємо на інспекцію громадськими місцями. Наша перша зупинка – селищна рада та ЦНАП.
– Є, але ви бачите який пандус. Пандус, який потребує реконструкції. Тому що він не є зроблений по державним будівельним нормам.
А за нормами – кут нахилу конструкції має бути не більше 7 градусів. Тут значно більше…
– Якщо ваша ласка, поставте на пандус цей телефон. І що показує? – Тринадцять. А має бути сім. – От ми ставимо.. 13. – В два рази він стрімкіший.
Не відповідають державним нормам і решта елементів конструкції, каже Микола.
– Поручень – не є добрий. Тому що його висота має бути 90 сантиметрів – о цей верхній поручень. І ще один має йти нижче – ?0 сантиметрів.
Набагато складніше – взимку, коли слизько. Адже поверхня пандуса повинна мати спеціальне покриття.
Микола Макар – житель села Івано-Франківської області:
Все ж таки заїхав. З якими би там не було страхами. Бо візок міг перекинутися. Тут знаходяться всі державні установи, які мають бути доступними для людей із інвалідністю. Я такий самий як і всі.
А от в будинок культури Микола не зміг би дістати без сторонньої допомоги.
Їдемо далі…. перевіряємо дороги.
– Тут легко зʼїхати. – А тут барʼєрчик? – Це теж доступний. Знаєте, то як раніше були бардюри великі, то було страшно переїзджати. Бо не можна було обʼїхати.
Та якщо по центральній вулиці проїхати можна, то потрапити в більшість крамниць – проблема.
Ось ми бачимо магазин, до нього є пандус, але питання – як на нього може заїхати людина на візку.
Микола Макар – житель села Івано-Франківської області:
Якщо брати приватні магазини і так далі, то з 10 десь можливо 2-3, як де в якому місці, які мають доступність, до яких можна заїхати, й отоваритися.
Що проблеми із доступністю для людей із інвалідністю в громаді є, визнає і селищний голова.
Ростислав Заремба, голова Богородчанської територіальної громади:
Це не та сфера, якою би я міг пишатися своєю громадою. Я думаю, тут ще дуже-дуже багато роботи. Тому що до цього було досить тривалий час досить поверхове ставлення. Ну давайте, щось там зробимо і поставимо галочку.
Та останні роки підхід до цієї проблеми кардинально змінився, каже голова. Велика заслуга в цьому і представників маломобільних груп, які постійно привертають увагу до цих питань.
Ростислав Заремба, голова Богородчанської територіальної громади:
Будь-який новий обʼєкт, який ми плануємо реконструйовувати чи будувати, він вже однозначно вже в своєму проекті буде мати вимоги до доступності, ті, які є вже сучасними. Ми зробили окремі пандуси до всіх наших ФАПів і амбулаторій.
До початку вересня планують переробити і пандус до селищної ради. А ще – облаштувати в адмінбудівлі ЦНАПу адаптовану вбиральню. Із селищного бюджету на це вже виділили кошти. Попри війну і складну фінансову ситуацію – ведуться роботи в інших громадах, каже Микола. Він багато їздить по області, як представник урядового уповноваженого з прав осіб з інвалідністю в Івано-Франківській ОДА.
Микола Макар – житель села Івано-Франківської області:
Я дійсно можу сказати і порівняти як воно було. А як зараз є. Змінюється кардинально, і в кращу сторону. Бо зараз вже чіткі норми, чіткі закони починають вступати.
Водночас, каже активіст, роботи ще чимало. Адже доступність – це не лише про пандуси, але і звукові світлофори, адаптовані вбиральні, громадський транспорт, дороги.
Микола Макар – житель села Івано-Франківської області:
Розуміємо, що держава виділяє кошти більше на війну, але ми розуміємо, що зараз прийдуть і є вже бійці з пораненнями, з каліцтвами, які будуть серед нас. І вони спитають, а що ви робили до цього часу.
