У КНП ОКЛ Івано-Франківської обласної ради запрацював Центр мобільної паліативної допомоги. Відтепер пацієнти чи родичі невиліковно хворих можуть звертатися до медиків й розраховувати на супровід безпосередньо у себе вдома.
Про це пише “Галка” з посиланням на КНП ОКЛ Івано-Франківської обласної ради.
Згідно з договором НСЗУ Центр обслуговує понад пів сотні пацієнтів на місяць.
Якого типу хворі будуть в полі зору нового підрозділу обласної лікарні, його очільник Володимир Борис ілюструє на такому прикладі:
“Онкологічний пацієнт. Відлежав від “А” до “Я”, пройшов всі етапи хіміотерапій, витратив усі заощадження, продав квартиру, машину, позбувся всіх статків – і людина лишається на самоті… На кінцевому етапі прийшов лікар і сказав йому або його родичу: “Ми вже нічим не можемо зарадити. Виписуємо вас додому”. А цей пацієнт терпить біль, страждає на депресію, від почуття непотрібності, часто не має коштів, щоб купити необхідні ліки. З такими пацієнтами ми й працюємо”.
Під опіку фахівців Центру підпадають онкохворі на останніх стадіях, але не тільки.
“Діагнозів, які потребують паліативної допомоги, набагато більше. Наприклад, післяінсультні хворі, яких часто турбує нейропатичний біль, на який, зазвичай, не звертають увагу. Людина прикута до ліжка, потребує постійного належного догляду, та ще й відчуває на паралізованій стороні біль, про який не завжди може сказати”, – говорить анестезіолог і медичний психолог Людмила Андріїшин.
Вона додає, що є багато моментів і проблем, коли треба хворому допомагати вдома, а сімейний лікар надає лише базові елементи паліативної допомоги, а також підкреслює, що “паліативна допомога – це не тільки паліативна медицина”. Паліативна допомога охоплює, окрім симптоматичного лікування та контролю над симптомами, і фізичний догляд та комфорт, і психологічну та духовну опіку, і певну соціальну підтримку, і навчання родичів та доглядальників.
“Коли офіційна медицина каже: пробачте, ми нічим більше не можемо допомогти, то там, де є різні тяжкі дошкульні симптоми, якраз ми втручаємося, щоб завершення життя – скільки кому відпущено – було комфортним, – пояснює лікарка. – Без блювання, без закрепів, без болю. У чистому ліжку, з правильно пролікованими пролежнями…”
Для отримання нестаціонарної паліативної допомоги обов’язковим є направлення сімейного лікаря або іншого лікуючого лікаря. Коли визначають об’єм паліативної допомоги, то на первинний огляд до хворого їде і медсестра, і лікар, і керівник центру. Для пацієнтів, котрі вже отримують допомогу у центрі, діє “гаряча лінія”, зателефонувати на яку можна в будь-який час.
