До них староста села, Галина Слободян, звернулася через фейсбук. Вочевидь, по-іншому не вплинути.
Повідомляє Інформатор.
«Хто ще не оплатив, хто має борг за минулий рік, просимо поставитись з розумінням і оплатити. Є багато нюансів. У селі цим хтось задоволений, хтось незадоволений. Та хочу наголосити, що доглядач працює за мізерну оплату. Були місяці, коли не вистачало грошей на зарплату – 3000 тисячі гривень. І з цих коштів ще оплачуємо податок»,— зазначає пані Слободян.
Пані староста пише, що робота на цвинтарі важка, територія велика. У теплі пори року робітник косить та згрібає траву. Узимку — обрізає дерева, чагарники.
«У селі є ґазди, ґаздині, які категорично відмовились оплачувати за роботу на цвинтарі. А тим часом самі «дуже хочуть порядку в селі». Скажімо, є уродженці Бортник, які живуть у містах, за кордоном, телефонують самі, цікавляться, і оплачують за роботи на сільському цвинтарі з допомогою банківських карток. Дякуємо цим людям за їхню порядність і пам’ять про свої витоки, про своє коріння. Звітність про гроші кожен житель села може одержати у сільраді»,— пише староста Бортник. Плата за один місяць становить 30, за рік—360 гривень.
До речі, в інших селах Прикарпаття цвинтарі також прибирають спеціальні робітники, або представники церковних громад, або самі мешканці методом громадської толоки. У більших громадах є свої житлово-комунальні господарства, працівники яких порядкують на кладовищах.
Фото ілюстративне.
Анна Гринівецька