Перший випадок захворювання цією хворобою був зареєстрований у мешканця Калуша.
Розповідає Інформатор, посилаючись на Калуський районний відділ ДУ “Івано-Франківський ОЦКПХ МОЗ”.
У листопаді зафіксовано другий випадок лептоспірозу в поточному році. Цього разу захворів мешканець с.Вістова віком 58 років. Перший випадок був зареєстрований в серпні у мешканця Калуша віком 65 років. Джерело захворювання в обох випадках не встановлено. Імовірними причинами недуги міг бути контакт з мишовидними гризунами, або продуктами їх
життєдіяльності, а також вживання забруднених харчових продуктів чи води для пиття з невідомих неконтрольованих джерел.
Фахівцями Калуського РВ ДУ “ОЦКПХ МОЗ” в межах виконання плану моніторингових досліджень, проводиться доставка мишовидних гризунів в лабораторію особливо небезпечних інфекцій для досліджень на лептоспіроз, туляремію та ієрсиніоз. В листопаді зафіксовано позитивна знахідка серед представлених на дослідження екземплярів з ринку по вул. Дзвонарська, 15 в Калуші.
Лептоспіроз – гостра інфекційна хвороба з групи зоонозів (захворювань спільних для людей і тварин), яка спричиняється лептоспірами. Захворюваність характеризується вираженою сезонністю ( літні і осінні місяці), хоча випадки
лептоспірозу трапляються і в інші місяці.
Основними носіями лептоспір є щурі, польові миші, землерийки, їжаки, у яких лептоспіроз перебігає без клінічних проявів захворювання і після нього багато місяців збудник виділяється з сечею в навколишнє середовище. Вони та хворі і перехворілі дикі, свійські та промислові тварини, які виділяють лептоспір із сечею, є джерелом інфекції для людини. Від людини до людини лептоспіроз не передається.
ІСНУЄ КІЛЬКА МЕХАНІЗМІВ ІНФІКУВАННЯ ЛЮДЕЙ ЛЕПТОСПІРАМИ:
- аліментарний (через травний тракт) – через воду і продукти харчування, інфіковані лептоспірами;
контактний – під час купання у водоймищах, риболовлі, різних видів
сільськогосподарських робіт, у разі укусу хворими тваринами, пошкодження
шкіри інфікованими предметами; - аспіраційний ((повітряно-краплинний) – під
час заготівлі сіна і сільськогосподарських продуктів. Часто захворювання має
професійний характер – у працівників сільського господарства, в містах – у
сантехніків, робітників боєнь і м’ясокомбінатів, іноді у шахтарів ( джерело –
щурі в обводнених забоях).
В організм людини лептоспіри проникають через ушкоджену шкіру і слизові оболонки порожнини рота, очей, носа, травного каналу. Під час проникнення лептоспір в організм людини до прояву хвороби минає від 3-5 до 21 днів. Початок захворювання – гострий: хворого морозить, з’являються гарячка, біль, особливо у литках, дещо менший – у м’язах спини, грудей, живота. На третій-шостий день захворювання може з’явитися висипка на кінцівках і тулубі. У деяких випадках є жовтяниця, стає темною сеча, кількість сечі зменшується, часто – до повного припинення сечовиділення.
ЯК МОЖНА ПОПЕРЕДИТИ ЗАХВОРЮВАННЯ?
У профілактиці лептоспірозу величезне значення має захист водоймищ від можливих забруднень продуктами життєдіяльності сільськогосподарських тварин і гризунів. Під час перебування у заболочених місцевостях, на риболовлі
чи полюванні, при догляді за хворою худобою слід особливо ретельно дотримуватись особистої гігієни, взувати гумові або кирзові чоботи, одягати рукавиці. Це стосується і працівників боєнь та м’ясокомбінатів. Не можна вживати не кип’ячену воду з рік, ставків, озер для пиття, миття посуду, фруктів, овочів. Не слід купатися в забруднених водоймах. Необхідно також знищувати щурів та мишей. Захищати від гризунів продовольчі склади, комори, житло, інші об’єкти. Харчові відходи слід збирати в герметично закриті ємності. Виконання всіх зазначених заходів дає змогу запобігти захворюванню на лептоспіроз. Але, якщо біда все-таки сталась необхідно негайно звернутися до лікаря-інфекціоніста, й у жодному разі не займатися самолікуванням, тому що спочатку настає тимчасове покращення, а потім хвороба перебігає дуже важко іможе призвести до смерті.
