Вшанували пам’ять полеглих воїнів. На фасаді Ліцею №24 відкрили анотаційні дошки загиблим захисникам України Дмитру Гарану, Ігору Струмінському та Мирону Ярецькому. Саме тут виховувались наші мужні Герої.
Про це пише Ратуша з посиланням на сайт міста.
33-річний випускник ліцею Ігор Струмінський до повномасштабного вторгнення російської армії в Україну працював на автомийці і мріяв створити сім’ю. Мав багато друзів, адже був чуйним і добрим. Чоловік не ховався від мобілізації, а отримавши повістку, долучився до лав ЗСУ.
«Боляче кожного дня приходити до школи і бачити своїх випускників, бачити їхні очі, тому що пам’ятаю кожного з них. Кожен з них залишив слід, який важко забути. Тому дуже боляче втрачати своїх рідних учнів, які так багато віддали заради нашої держави», – говорить директор ліцею №24 Ігор Мельничук.
Загиблий Герой Мирон Ярецький за місяць до повномасштабного вторгнення поїхав працювати за кордон. Однак, коли почалась війна, у перші ж дні повернувся до України і вступив до лав ЗСУ.
Дружина воїна Світлана розповідає, Мирон був дуже принциповим, а тому самостійно вирішив стати на захист країни. Загиблого воїна Мирона Ярецького нагороджено орденом «Хрест Героя» посмертно.
«Він був дуже хорошою людиною. Він не задумуючись пішов воювати. Просто поставив нас перед фактом. Сказав, що: «Я їду вас захищати, бо я не можу ховатися і сидіти десь закордоном. Я їду на війну». – Нам не лишалось нічого, окрім того, як підтримати його, молитися за нього. Це було його рішення і ми мали його прийняти», – розповідає дружина загиблого Героя Мирона Ярецького Світлана Ярецька.
Зустрічатимуть та проводжатимуть школярів ліцею №24 очі ще одного Героя Дмитра Гарана. Випускник, попри хворобу, дві тяжкі операції та інвалідність другої групи, з початком великої війни вирішив стати на захист України. До лав ЗСУ став разом із рідним братом Сергієм. Доєднались до п’ятого прикордонного загону військової частини 9953.
«Сильним, мужнім був, не боявся. Підтримував мене, я підтримував його. Ми в один день пішли служити, нас розділити ніхто не міг, бо в один день призвані. Зараз я маю прийняти це і маю зрозуміти, що це воно сталося і маю жити тепер за двох», – розповідає брат загиблого Дмитра Гарана Сергій Гаран.
Громаді важливо пам’ятати про наших Героїв, які показують приклад всьому нашому суспільству, що за свою державу треба боротися.
«Ми сьогодні мінімум двічі на тиждень відкриваємо анотаційні дошки, тому що є багато випускників однієї і тієї ж самої школи, тому стараємося з рідними говорити про те, щоби в один день це робити, щоби гідно вшанувати пам’ять. Направду, сьогодні дуже важливо, що ці анотаційні дошки на освітніх закладах з’являються. Тому що це є приклад героїзму, пам’яті про тих, хто віддали найдорожче – своє життя», – резюмує Івано-Франківський міський голова Руслан Марцінків.
