В Івано-Франківській області триває проєкт “Право на сім’ю. У межах нього фахівці міжнародної благодійної організації “СОС Дитячі Містечка” готують громади до реформи деінституалізації. Йдеться про відмову від застарілої інтернатної моделі утримання дітей на користь дитячих будинків сімейного типу.
Читайте також: Опалювальний сезон у Франківську стартує 11 жовтня, – Марцінків
Відтак в Івано-Франківську 20 листопада, до Всесвітнього дня дитини, чиновники, соцпрацівники й благодійники обговорили впровадження реформи.
Національна менеджерка проєкту “Право на сім’ю” Антоніна Загроцька ділиться, програма триватиме до квітня 2025 року. У межах неї вже триває інформаційна кампанія для громадян про реформу, пише “Галка“.
“Адже сімейні форми виховання — це прості люди, це не урядовці. Люди мають бути готові прийняти або забезпечити іншим людям допомогу”, – пояснює Загроцька.
Наступний рівень — це підвищення інституційної спроможності фахівців соціальної роботи. Адже це ті люди, які перші контактують з тими, хто потребує допомоги.
“У нас є багато тренінгів, які впроваджують найкращі практики, допомагають соцпрацівникам бути в тренді й розуміти на кінчиках пальців, що це за реформа — готуватися втілювати її вже”, – додає Загроцька.
Ще один крок — створення сучасних, інклюзивних просторів, де людям надаватимуть якісну соціальну допомогу.
“І найголовніша мета: не тільки забрати дітей з інституції, а не допустити її потрапляння до інституції.
Ця вчасність допомоги власне на громадах. Тому що вчасно виявити, вчасно зорієнтуватися, яка саме потрібна допомога і її надати — це є завдання громади, яка безпосередньо знає кожну людину, яка в ній проживає”, – зазначають у проєкті.
Загалом, зазначає Антоніна Загроцька, ця програма — це голос громад на державному рівні. Аби законодавство відповідало запиту і слугувало в інтересах дітей.
Наразі проєкт пілотує у трьох громадах на Прикарпатті: Івано-Франківськ, Коломия і Городенка. Саме в цих містах облаштують вищезгадані центри. Щомісячну пропускну здатність очікують від 150 осіб.
“Коли ми запустимо ці центри, то почнемо вимірювати результати, спілкуватися з отримувачами послуг, реагувати на ймовірні труднощі. Тобто на ремонті й перерізанні урочистої стрічки співпраця не завершиться”, – каже Загроцька.
Проєкт реалізовують на умовах співфінансування й з кожною громадою фахівці працюють індивідуально. Відтак бюджет формується залежно від потреб.
За словами міського голови Івано-Франківська Руслана Марцінківа, місто, разом з громадськими організаціями, докладає зусиль, аби дітки були охоплені сімейними формами виховання.
“На сьогодні у громаді 91% дітей є охоплені сімейними формами. Це високий показник, але його недостатньо. Наше завдання, аби ця цифра сягнула 100%”, – каже Марцінків.
Франківець Тарас, за трагічних обставин, дитиною мав родину лише три дні. Решту 15 років виховувався у п’яти інтернатних закладах. Каже, “було не солодко”. Адже у закладах інституційного догляду хлопець не знав про свої права, а лише про свої обов’язки. Відтак вільний час з’являвся лише після 22:00, ще годину давали в обідню пору. За межі закладів виходити не можна було.
“Як я можу бути готовим до соціального життя після закінчення такого закладу — вийшовши у вільне життя, не підготовленим до нього? Я не знав фінансової грамотності, не міг приготувати їжу — був не адаптованим до самостійного життя”, – ділиться Тарас.
Втім наступних три роки, за підтримки міської служби у справах дітей, хлопцю вдалося підготуватися до самостійного життя і розв’язати фінансові труднощі. Відтак Тарас каже, сподівається на співпрацю громад й благодійників, аби дітям не довелося проходити схожий шлях.
“А найкраще, аби діти зростали в родинах”.
Довідково. “СОС Дитячі Містечка” Україна – благодійна недержавна організація. Вона входить до міжнародної федерації SOS Children’s Villages International (SOS Kinderdorf), що започаткована 74 роки тому і працює у понад 130 країнах світу.
В Україні фонд працює 20 років задля попередження сирітства, розвитку сімейних форм виховання для дітей, позбавлених батьківського піклування та підтримки молоді, яка виходить з-під опіки. За цей час понад 270 дітей отримали нові родини (прийомні сім’ї та дитячі будинки сімейного типу – ред.). Ще понад сім тисяч дітей залишились у рідних сім’ях та отримують належне батьківське піклування.
