Зранку – курсанти, а після обіду – музиканти. На Прикарпатті курсанти поліції без музичної освіти створили унікальний духовий оркестр. В чому його родзинка і чому диригента називають легендою – розкаже Жанна Дутчак.
В актовій залі Луганського навчально-наукового інституту імені Дідоренка репетиція – у розпалі.
Оркестр віртуозно виконує композицію за композицією. Класичні марші чергуються із сучасними українськими і зарубіжними естрадними творами…
Анна – курсантка четвертого курсу, й одна із учасниць оркестру. Розповідає: родом із Донеччини. Торік у травні евакуювалася на Прикарпаття разом зі своїм університетом. У перші дні навчання до них на пари завітав диригент курсантського оркестру в пошуках талантів. Вона теж спробувала свої сили – й ось уже більше року грає в музичному колективі, пишуть Версії з посиланням на Подробиці.
Анна Ходарєва, курсантка:
Це нові знайомства, новий колектив, більше спілкування.. це мені дуже подобалось. Я прям прагнула ходити на репетиції, аби якось поспілкуватися. Це дуже дало мені адаптацію. Оркестр зближає нас.
В дитинстві Анна кілька років займалася на фортепіано. А нині в оркестрі грає на іншому інструменті…
Анна Ходарєва, курсантка:
Мені маленький барабан подобається. Не знаю як іншим, але мені взагалі було не важко. Просто треба було звикнути до команд. Це вперше в мене коли мною керують під руку. Це було важко.
Дівчина – одна із небагатьох, хто має за плечима хоч якісь музичні знання. Решта учасників оркестру – не лише ніколи не грали на музичних інструментах, а навіть нот не знали.
Олекса Федорів, курсант:
Я прийшов нульовий. Незнання нот – це дуже велика проблема. Реально дивишся в цю книжечку на перших часах і ти не розумієш, що тобі потрібно грати.
Наявність музичної освіти – не головне, запевняє диригент Ярослав Степанович. Навчити грати він може кожного, якщо людина має талант і бажання. Саме за цими критеріями і відбирає з року в рік учасників свого оркестру.
Ярослав Геців, диригент духового оркестру:
От поступило, наприклад, 250 чоловік, кожного я окремо прослуховую. Я відбираю із числа поступивших,відбираю курсантів, яким Бог дав слух і відчуття ритму. Як кажуть в простонароді, треба мати і нюх до того.
Ярославу Степановичу сімдесят шість. Курсантським оркестром – єдиним в Україні – він незмінно керує вже більше сорока років. У музичному світі про чоловіка вже давно ходять легенди…. За його здатність за лічені місяці робити хороших музикантів навіть із людей без музичної освіти.
Ярослав Геців, диригент духового оркестру:
Головне заоохотити їх, зацікавити їх. Щоб не будучи ніколи музикантами, не знаючи як воно грається. Потихеньку починає любити той інструмент. Секрет я вам скажу в чому – це абсолюно індивідуальний підхід до кожного курсанта. Я вивчаю його особову справу, коли я потім з ним розмовляю і о цю струну треба зачіпити, щоб він і це розказав, і це розказав, а потім пограв.
Все це у комплексі із постійними репетиціями. Свої музичні навички курсанти відточують щодня, навіть у вихідні – по кілька годин. Ігор опанував гру на альті та зіграв свій перший концерт у складі оркестру вже за місяць.
Ігор Ухань, курсант:
Запитували мене: як це так швидко стало? А як ти вивчив за місяць те, що вчать по пару років? Сам не знаю, чесно.
Анна Ходарєва, курсантка:
Я не знаю, як він це робить.. але це просто. Ти приходиш і робиш те, що він каже. Не знаю як це виходить. Він мабуть чарівник..
В арсеналі оркестру понад десять композицій – від невеликих маршів до сучасних естрадних творів. Репертуар свій – музиканти постійно розширюють, додаючи до нього нові й популярні мелодії.
У складі оркестру нині трохи більше двадцяти учасників. Раніше було більше, каже диригент. Але останні роки набори курсантів постійно зменшуюються. Грає унікальний колектив нині не тільки на всіх урочистостях у вузі, а й на різних заходах міста.
