У Франківському драмтеатрі відбувся показ документальної вистави “Лишатися (не) можна”, присвяченої окупації Херсона. В основі постановки — п’ять реальних історій про злочини російських військових, які бачили та пережили жителі окупованого міста.
Відео дня
Показ вистави, окрім Івано-Франківська, відбувся ще у семи містах України: Миколаєві, Кропивницькому, Черкасах, Києві, Житомирі, Львові та Херсоні, повідомляє кореспондентка Суспільного.
За словами актриси Римми Зюбіної, виставу презентували у межах проєкту Херсонського обласного академічного музично-драматичного театру імені Миколи Куліша, що реалізується за підтримки Українського культурного фонду.
“У вересні минулого року мене запросили в спільний проєкт, щоб підтримати херсонців. Херсон на той час був окупованим. Усе, що пов’язане із соціальними проєктами, для мене — дуже важливе. Вистава створювалася таким чином: у Києві зібралися актори, які виїхали з окупації і які на той період перебували в різних містах. На базі театру Лесі Українки проходили репетиції”, — розповідає Римма Зюбіна.
З її слів, на кожній репетиції актори, які зіграли у виставі, розповідали історії, що стали основою спектаклю.
“Прем’єра відбулася 14 жовтня 2022 року в театрі “Сузір’я”. Це — власні історії кожного, немає жодної вигаданої. Я — єдина у виставі розповідаю не свою історію. Це — історія працівниці театру. Для мене головним меседжем, чому я в цьому проєкті, є те, що ми навчилися жити поруч, але в Україні ми не навчилися жити разом”, — каже Зюбіна.
Актор Херсонського драмтеатру Сергій Михайловський, який перебував в окупації вісім місяців, зараз разом із сім’єю проживає в Одесі. Чоловік розповідає: вирішив виїжджати, коли росіяни оголосили про проведення референдуму та мобілізацію.
“Ніколи не міг уявити, що ми будемо жити в окупації. Це — дуже страшно і болісно. Ми пройшли все: блокпости, перевірки, обшуки вдома, приниження. Ти ходиш, наче на тебе небо впало. Там я не міг вдихнути на повні груди, і я про це кажу у виставі. Це — правда. Треба доводити нашу спільну справу до кінця, вірити в перемогу”, — каже Михайловський.
Херсонські актори — подружжя Євгенії Кірсанової та Руслана Вишневецького — говорять, що їхня історія у виставі — найдраматичніша. Два з половиною місяці вони були в окупації та п’ять разів намагалися виїхати з міста.
“Тільки з п’ятої спроби нам це вдалося. Один раз завершилася тим, що військові РФ знайшли в мене у телефоні фотографії з мітингу. Тоді був довгий допит. Нас висадили з машини й ми вже думали, що все — там і залишимося. Утім усе вирішилося меркантильно — з нас просто взяли гроші”, — розповіла Євгенія Кірсанова.
Чоловік акторки Руслан Вишневецький каже: жити в окупації — це постійний страх.
“З перших днів війни, доки точилися бої на Антонівському мосту, ми кілька діб жили в театрі в бомбосховищі. Потім повернулися додому. Коли військові РФ нас окупували, то зрозуміли, що жити тут не можна. Є постійний страх, що тебе спіймають і невідомо що з тобою зроблять”, — говорить Вишневецький.
На виставу в Івано-Франківську, за словами директора драмтеатру Ростислава Держипільського, зареєструвалися вдвічі більше людей, ніж може вмістити зал. Тож актори грають по дві постановки на день.
“Якщо ти можеш щось зробити для нашої спільної перемоги, то гріх це не робити. Ми допомагаємо людям, які, на жаль, опинилися в таких жахливих умовах. Маємо пам’ятати, що іде війна, що гинуть наші кращі сини й доньки, і в будь-який спосіб про це кричати. Я думаю, що цей проєкт є саме таким”, — каже Ростислав Держипільський.
З його слів, у 2023 році Франківський драмтеатр буде відкривати щорічний театральний фестиваль “Мельпомена Таврії”.
“Херсонський фестиваль відбуватиметься у форматі, коли кожен театр, який має можливість, буде грати у себе. Це буде ціла Україна і світ”, — говорить Держипільський.
