Квіти і трави використовує такі, які добре засушуються і зберігаються.
Килимки з ароматних квітів і трав виплітає своїми руками франківчанка Юлія Гомеляк. У вироби жінка додає цілющі рослини, які самостійно збирає, повідомляє “Галицький кореспондент”.
Все почалося з творчості
До цього декілька років займалася дизайном текстилю для дому в техніці печворк – клаптикова техніка шиття. Це були покривала, подушки, скатертини. Займалася професійно і фотографією. За словами мисткині, в неї завжди були творчі професії, бо без творчості вона не уявляє свого життя.
“Вироби з природніх матеріалів завжди любила, – каже Юлія Гомеляк. – Але робила схожі килимки лише для себе, тоді це були радше панно. Минулого літа я зібрала забагато трав і сплела замість одного виробу декілька, бо не хотілось викидати ці пахучі рослини. 2 килимки виставила на продаж. Людям дуже сподобалось і вони почали замовляти такі панно для себе”.
Тоді ці вироби вона виконувала в іншій техніці, вони були не ткані, а зв’язані докупи нитками. З цього моменту Юля почала ткати килимки на замовлення.
Неймовірно пахучі килимки
Взимку франківчанка вирішила вдосконалити техніку і пішла на навчання до знаного не тільки у Івано-франківську, а й за межами, майстра гобеленів Богдана Губаля. В нього познайомилась з ткацтвом і зрозуміла, що таку техніку може застосовувати і до трав.
Юлія вважає, що трави – не нитки і тут є своя специфіка та нюанси, які мусиш самостійно випробувати чи застосувати. Тому квіти і трави використовує такі, які добре засушуються і зберігаються. Практично всі вони лікарські: звіробій, материнка, деревій, конюшина, волошка, м’ята, полин, пижмо. Вплітає у свої вироби й злакові. А це пшениця та овес. Восени добавляє ягоди калини, горобини, хміль. Все залежить від пори року і того, що дає в той момент природа.
Коли тче конкретний килимок, то по ходу роботи дивиться, які саме трави пасуватимуть по кольорах і запаху. Звісно, враховує й побажання замовника, але здебільшого клієнти радо віддають ініціативу з наповнення самій майстрині.
Килимки з натуральних трав неймовірно пахучі, а в холодні зимові дні ще й нагадують про літо і красиві поля, що буяють різноманіттям квітів і трав.
Наче спиш на природі
Природа для майстрині – головна муза. Особливо Дністровський каньйон, де Юлія часто буває і збирає там трави. Засушує їх також для себе на чаї і приправи до страв, які готує. Бо крім виготовлення килимків останні роки ще й варить різноманітні соуси, де теж використовує велику кількість пахучих трав. Здебільшого це її авторські рецепти, але також присутні і відомі східні соуси – грузинський ткемалі і тайський соус шрірача.
“Традиція сушити польові квіти і трави передалася нам ще з давнини, – розповіла “Галицькому кореспонденту” мисткиня Юлія Гомеляк. – Особисто я тчу вироби з таких квітів і трав, що не осипаються. Рік часу і навіть більше такий килимок висітиме в кімнаті й приємно пахнутиме. Відчуття таке, що ніби спиш на природі на свіжоскошеному сіні. Плюс ще в тому, що квіти полину не люблять комарі”.
