Доценти Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника Христина Казимирів, Тетяна Маскович та Надія Бабій презентували результати проєкту “Невидима спадщина: обмін та впровадження передового досвіду щодо доступу до культури для осіб з вадами зору”, котрий реалізувався спільно з Люблінським Католицьким університетом за підтримки Програми “Польща-Україна 2014-2020”.
Таким чином у місті Косів відзначили 20-річчя українсько-польського транскордонного співробітництва “Барви Косова”.
У заходах взяли участь ректор Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника Ігор Цепенда, директор Варшавського секретаріату проєктів професор Лешек Буллер, старший експерт представництва Польща-Україна у Львові Василь Хім’як. Стенд проєкту було розташовано у Косівському музеї народного мистецтва та побуту Гуцульщини, інформують “Вікна” з посиланням на ПНУ імені Василя Стефаника.
Там знаходиться дотичний до проєкту музейний простір – інтерактивна експозиція з сучасним обладнанням та ігровими модулями, котра знайомить відвідувачів з історією косівської мальованої кераміки.
На презентації проєкту було представлено ряд адаптацій творів мистецтва для осіб з вадами зору, виконаних за допомогою технологій тифлографіки, 3D друку, термоформування та інших, які упішно в ході його реалізації було опановано працівниками університету. Відвідувачі з цікавістю оглядали експозицію, дізнавалися про реалії та перспективи адаптації середовищ для осіб з вадами зору, відзначали важливість цієї сфери діяльності для сучасного українського суспільства, зокрема, в контексті наслідків війни.
Також усі відвідувачі мали можливість спробувати відчути світ так, як щодня незряча людина його проживає – одягти на очі маску та активно взаємодіяти з елементами експозиції: досліджувати, торкатися руками, “переглядати” та відчувати.
Особливо експонати припали до душі дітям, адже, на відміну від всіх інших експонатів музею, до них можна було торкатися, брати до рук, досліджувати. Це ще одна сфера застосування таких адаптацій у сучасних музейних просторах.
Дуже важливим є те, що значну частину експозиції склали роботи студентів Навчально-наукового інституту мистецтв, адже результати проєкту саме тут отримують свій подальший мистецький розвиток, а така надважлива тематика вже включена до освітніх програм. У команди проєкту попереду багато сміливих планів, адже попит на адаптацію творів мистецтва та середовищ для осіб з вадами зору є важливий та потрібний. У цьому напрямку фахівці готові розвиватися, вдосконалювати свої вміння та вносити свій вклад у цей важливий напрямок роботи на Прикарпатті.
