Колись єврейська громада у Станиславові була найчисельнішою, а тепер налічує лише кілька сотень людей. Хоч криваве ХХ століття знищило й змусило виїхати більшість євреїв, місто ще пам’ятає їхню культурну спадщину.
Щоб не забували і його мешканці, у Франківську триває проєкт з її дослідження та збереження, пише Репортер.
Ремонт, екскурсії, фестиваль
«Дослідження та збереження єврейської культурної спадщини» – спільний українсько-румунський проєкт, який розпочався 1 червня 2021 року. Його реалізують міста Івано-Франківськ і Сігет. У нас за це відповідає Департамент інвестиційної політики, проєктів, міжнародних зв`язків, туризму і промоцій міста Івано-Франківської міськради.
Мета проєкту – показати, що Франківськ є мультикультурним містом, яке пам’ятає своє минуле та зберігає своє культурне надбання.
У рамках проєкту вже здійснили ремонт покрівлі даху та водовідведення синагоги й облаштували на ній зовнішнє освітлення. Також створили єврейський туристичний маршрут. А ще – встановили 10 меморіальних дошок на пам’ятних місцях і будівлях, пов’язаних з єврейською історією:
- Синагога отинійського ребе Хаїма Хагера (хасидський двір) – Короля Данила, 6
- Будинок Кароля Гальперна – Шопена, 9
- Вхід в гетто 1942 року – перехрестя Бельведерської, Пилипа Орлика, Любомира Гузара
- Єврейська гімназія – Мельничука, 16
- Кам’яниці Готтесмана-Вайденфельда – Мазепи, 12
- Кам’яниця Іцхака Майєра Горовіца – Грушевського, 1
- Кам’яниця Карла Вайнгартена – Чорновола, 28 та Гординського,17
- Кам’яниця Якуб Маргошеса – Короля Данила, 3
- Млин Рудольфа – «млин смерті» – Галицька, 87
- Синагога «Фундації Ханни Лянди Горовіц» – Січових стрільців, 28
Крім того, 14 та 15 грудня 2022 року відбувся фестиваль під назвою «Євреї Станиславова. Хто вони?». Там франківці й гості міста могли взяти участь у майстер-класі з розмальовування пряників, продегустувати єврейську кухню та подивитися фільм «Життя прекрасне». На події також організувати тематичну фотовиставку та ярмарок для збору коштів на ЗСУ. А ще – влаштували майстер-клас з ідишу та провели охочих екскурсією «Багатонаціональний Станиславів».
Пів десятка синагог
Як розповідає Головний рабин Івано-Франківського регіону Мойше Лейб Колесник, і місцеві, й приїжджі цікавляться єврейською спадщиною міста.
З початку війни багато людей зі сходу приїжджають і дивуються нашій історії, – розповідає Мойше Лейб Колесник. – У Львові офіційно мешкали десь 150 тисяч євреїв, але хасидських дворів було лише три. А Станиславів мав після Першої світової війни аж сім.
Як каже рабин, завдяки проєкту в синагозі вдалося провести необхідний ремонт та встановити підсвітку, як на інших пам’ятках міста. Втім, поки її вмикали лише раз, під час фестивалю, бо зараз треба економити електроенергію.
Читайте: Синагога, цвинтар, 200 людей. Яким є світ євреїв у Франківську (ФОТО)
Щодо пам’ятних дощок, за словами Мойше Лейб Колесника, вони важливі, щоб увіковічнити імена тих, хто це місто прославив. Що стосується пам’ятної дошки на Бельведерській, з кількістю вбитих євреїв, то, за словами рабина, таких місць було багато по всьому Станиславові.
Навпроти теперішнього управління поліції були десь 2,5 тисячі вбитих, – говорить рабин. – Кут на розі Довгої та Галицької – там десь понад 6 тисяч привезли і вбили. Загальна кількість людей, що пройшли через гетто Станиславова – не лише євреїв, а й українців, поляків, місцевих німців – десь 127 тисяч з гаком. Лише 100 тисяч вбили тут. А понад 26 тисяч відіслали до інших місць і вбили там. А залишилися ті, яких ховали люди, ризикуючи життям.
Колись у Станиславові було 56 синагог – великих і малих. Зараз залишилася одна – Темпель, раніше храм течії реформістів. Вона не була найважливішою – головна синагога стояла на площі, де зараз пам’ятник Руській трійці.
На тому пляцу було аж п’ять синагог. Серед них центральна, яку перенесли туди від Палацу Потоцьких, – розповідає Мойше Лейб Колесник. – Під час Другої світової війни знищили близько 30 синагог. Решта занепадали під час радянської влади, а з початку дев’яностих доламали ще з 10. Зараз залишилось десь з десяток будівель, які колись були синагогами, але діюча – лише одна.
Нині в Івано-Франківську мешкає десь 150-170 євреїв, якщо рахувати родовід по мамі, як заведено. Якщо й по татові – удвічі більше. Більшість тих, хто пережив війну й радянську владу, виїхали після розпаду СРСР.
Читайте: Слідами старого Станиславова: Кам’яниця Горовіца
Головні підприємці міста
Туристичний маршрут єврейськими місцями Станиславова проходить майже по всьому середмістю. Серед них – єврейська гімназія, будинки Юліуша Фоєрмана, Іцхака Горовіца, Аби Мюльштайна, дім і завод Якуба Маргошеса, пасаж Ґартенбергів та інші.
Зокрема, найдавнішим єврейським районом у тодішньому Станиславові була Тринітарська площа. Пізніше, у зв’язку з перебудовою міста, вони почали розселятися по інших кварталах. Певний час, наприкінці ХІХ століття, євреї володіли близько 70% будинків у місті та здавали їх в оренду.
А в часи нацистської окупації у Станиславові, як і в інших містах, було гетто – на роздоріжжі сучасних вулиць Гузара й Бельведерської. До подій «Кривавої неділі», коли нацисти розстріляли більшість єврейського населення, гетто займало вже майже третину міста й простягалося на Княгинин.
Однією з найбагатших єврейських родин Станиславова були Ґартенберги. Їм належав центральний пасаж у місті. Не дуже відставали й Маргошеси, яким належав шкірзавод на Ленкавського. Під час Другої світової війни родину розстріляли німці.
На екскурсії йдеться не стільки про те, що залишилося з об’єктів єврейської спадщини у місті, як про те, як євреї жили у Станиславові, які у них були традиції, про їхні школи, освіту, підприємства, – розповідає начальниця івано-франківського відділу туризму Наталія Гугіль. – Так само про декілька синагог, які й зараз є в місті, але перебудовані та використовуються під інші потреби.
Всього в рамках проєкту провели десять таких екскурсій з липня по жовтень минулого року. Декілька були відкритими, на них могли приходити всі охочі. Решту організували для студентів, які вивчають туризм у франківських вишах та професійно-технічних закладів освіти.
Багато людей були здивовані, що до Другої світової війни практично половина міста була заселена єврейською общиною, – каже Наталія Гугіль. – Так само більшість бізнесу, який працював у місті до Другої світової, належав єврейським підприємцям. Але це здивування ще раз показує, як мало ми цікавимось нашим минулим. Не пройшло настільки багато часу, щоб так швидко забути таку важливу частину нашої історії.
Тож про єврейську культурну спадщину планують розповідати й надалі. Зокрема, у рамках нового сезону літніх екскурсій, а саме – 30 липня. Чекатимуть всіх охочих – потрібна лише реєстрація.
Авторка: Ольга Романська
Ця публікація була підготовлена за фінансової підтримки Європейського Союзу. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю Департаменту інвестиційної політики, проєктів, міжнародних зв’язків, туризму та промоцій міста Івано-Франківської міської ради і не обов’язково відображає погляди Європейського Союзу.
Довідково:
Проект «Дослідження та збереження єврейської культурної спадщини на прикордонній території» впроваджується в рамках Програми транскордонного співробітництва ЄІС Угорщина-Словаччина- Румунія- Україна 2014-2020, що фінансується Європейським Союзом https://huskroua-cbc.eu/